На фронті лікарка рятувала українських бійців під щільним вогнем [ Редагувати ]

На Донбасі сьогодні шість обстрілів. Найбільш агресивні поблизу Авдіївки, Пісків та Широкиного. Били з протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів.

А поблизу Павлополя облаштовували передові позиції. Більше про ситуацію на передовій наш воєнкор Ігор Левенок.

Ну ситуація в нас на позиції складна, через те, що ворог застосовує підступні методи і підступні технології.

Війна без правил, у властивій манері окупантів. Гаряча ділянка фронту в районі Шумів. Саме тут, неподалік цієї позиції, ворог розстріляв групу українських саперів, які знешкоджували ворожі міни в тилу своїх позицій. Цю територію вороги закидали забороненими усіма конвенціями протипіхотними мінами.

Сергій, військовослужбовець Збройних сил України:

Та місцина, де вони розкидали ті протипіхотні міни, вона проглядається на сьогоднішній день за відсутності зеленки. Їх помітили і накрили мінометом і накрили стрілецькою зброєю, де був присутній кулеметник, де був присутній снайпер. Їх просто розстріляли за їхньою роботою.

Четверо військовослужбовців загинуло, двоє поранених. Армійці встановили, саперів убили снайпери. Вони стріляли з водонапірної вежі, яка працює і забезпечує водою як окуповану, так і підконтрольну Україні територію.

Ворог зайняв стратегічний об'єкт загальної інфраструктури, який постачає воду фактично по всьому Донбасу. І ми не можемо нічого зробити, навіть якби й хотіли стрільнути, через те що нарушиться водопостачання і це буде така глобальна катастрофа. А він використовуючи цю позицію просто використовує її і стріляє по нам.

В цивільному житті Сергій працював водієм швидкої допомоги. В день, коли сталася трагічна подія, один із перших кинувся на допомогу бойовим побратимам.

Я просто йшов і побачив, наш медик біжить, я спитав чим я можу допомогти, вона сказала давай за мною. Ми прибігли і побачили, що людина там кричить на відкритій ділянці.

Світлана той самий медик, яка побігла рятувати бійців. Їй двадцять чотири роки. За фахом лікар-реаніматолог. І справжня героїня цієї сумної історії.

Перше що я побачила це трьох людей двох поранених і одну людину без ознак життя, ну перше я підповзла до нього.

До поранених дівчині довелося повзти під щільним вогнем ворожого кулеметника.

Огляд у нього був прекрасний він не бачив жодної агресії з нашого боку, він бачив просто евакуацію і він лупив по тій дівчині, по нашій Світлані медику без всякої.

Світлана та Сергій буквально на собі витягували поранених.

Світлана, бойовий медик:

Перевірили турнікети, там дотиснули і вже відповідно потім використовували бандажі, тугі пов'язки, відтягували їх у безпечну зону і там вже надавали біль обширну допомогу.

Бій з окупантами тривав до двох годин. Втім, знищити ворожих снайперів не вдалося.

Сергій, командир підрозділу ЗСУ:

Відповідь іде і відповідь обдумана і рішуча, противник теж несе втрати, але деколи варто було б спрацювати на випередження.

Втім, українські військові першими не стріляють. Мають дотримуватися умов нехай і такого, але ж перемир'я.

Треба над чим задуматися і діяти мені здається більш рішуче, бо наша українська толерантність за всю нашу історію нам користі не приносить.