Пандемічний бруд: чому українські ліси перетворюються на сміттєві джунглі? [ Редагувати ]
Небезпечне сміття
Не лише пожежі вбивають природу. Україна входить у першу десятку антирейтингу найбрудніших країн світу. У нас так багато відходів, що якби їх поділили між всіма мешканцями, то кожен отримав би по 10 тон непотребу.
А від початку пандемії сміття стало ще більше. Додались маски, рукавички, упаковки від антисептиків.
Все це мали б утилізовувати. Або ж, як у деяких європейських країнах, - переробляти. Натомість, медичні відходи у нас просто закопують, або викидають серед лісу чи поля.
Хто засіює непотребом наші ліси? Наскільки він небезпечний? І хто заробляє брудні гроші на брудній проблемі?
Країна "медично-відходних"... знахідок!
Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції України:
В лісопосадках, в полі, на полігонах.
Пробірки, шприци, маски, респіратори... І все це просто неба!
- Це тести на ковід? - А вы можете тут снимать? - Звичайно. - На каком основании?
Скільки тон "медсміття" викидають на звалища? Що робити із усім цим добром? І хто заробляє на цьому... брудні гроші?
Мы с вами попали в автоклавную комнату. Здесь непосредственно происходит процесс утилизации.
А точніше - його другий етап. Бо до цього всі колби були у дез-розчині. Тепер в автоклаві - спеціальному приладі, в якому...
Марія Бойченко, керівниця Центральної приватної лабораторії:
Происходит стерилизация при двух атмосферах на протяжении часа. Этот пакет из большого превращается в маленький.
Такі після автоклавування получаються пробірки. Ми з автоклаву перегружаємо їх в мішки. Запаковуєм і забирає машина.
І приїжджають такі машини дедалі частіше! Бо кількість медичного "утилю" у часи пандемії збільшилася в рази!
Микола Скавронський, комерційний директор приватної лабораторії:
Только этот хаб небольшой лабораторный, мы генерим в день где-то около 800 килограмов мусора, которую мы отдаём на окончательную утилизацию.
За законом порядок утилізації такий: медзаклади збирають усі відходи, сортують і знезаражують. Потім складають у спеціальні пакети чи контейнери, які передають компанії-утилізатору. Кожна лікарня чи лабораторія підписує з нею договір. Далі сміття мають доправити до такої печі. Тут весь мед-утиль спалюють. І, бажано, за температури більше 200 градусів. Але є "але": до "пункту призначення" доїжджає лише частина відходів.
Микола Скавронський, комерційний директор приватної лабораторії:
Мы передали медицинский мусор специализированной компании на утилизацию, но по каким-то причинам, человеческий фактор, водитель поспешил, не довез до места утилизации и просто оставил где-то на обочине.
І це - з приватною лабораторією, яка може витратити на утилізацію більше, аніж державні установи. А левова частка мед-відходів, все ж за лікарнями та поліклініками. А тим паче зараз - в коронавірусну епоху.
Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції України:
Це близько 100 тисяч тонн. Одне ліжкомісце в лікарні генерує 8-10 кілограмів медичних відходів.
Їх треба "знищити". Тож усі державні медзаклади проводять конкурс утилізаторів. Тут головний "критерій".
Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції України:
Найменша ціна є пріоритетом. Тому на цьому ринку ліцензіати можуть відкрито торгуватися.
Але низька ціна не завжди дорівнює і якості, і безпеці.
Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції України:
Певні підприємства або не дотримуються ліцензійних умов, або не мають потужностей. Підписалися під утилізацію, а утилізацію не провели.
Кирило Косоуров, голова правління Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами:
Компанія забирала з ковідної лікарні міста Києва відходи на гарному орендованому такому бусі, заїжджали там на свою територію, перегружали все у свою ГАЗель і везли на звалище у Вишгород. Можна було на нього потрапити оминаючи контрольний пункт і висипати, де було завгодно.
Або викинути серед лісу, чи подалі - у селі! Ці кадри з Житомирщини. На околиці Будичан місцеві знайшли відходи... з Львівських лікарень. На місце "походження" вказують довідки та медичні книжки. Серед різного медичного мотлоху...
Трубка от апарата ШВЛ. Тут була кров - видно плями крові.
І ми сьогодні дихаємо оцим? - Дихаємо цим! Це з вакцини. Це не з антибіотика. Це з вакцини.
Тобто "утиль", можна сказати, "свіжий". Зараз поліція з'ясовує, хто "скинув" відходи. До речі, часто компанії юридично їх утилізують, але фактично просто зберігають. При чому в необладнаних місцях!
Це - Київщина. Сотні контейнерів зі шприцами та засобами індивідуального захисту зберігають на колишньому... колгоспному складі! "Утилю" тут - завались. При чому в буквальному сенсі. Але наскільки такі відходи небезпечні?
Кирило Косоуров, голова правління Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами:
Вірус на поверхнях тримається до 10 днів. Вони несуть вірусну небезпеку, а також вони несуть небезпеку для довкілля, бо це небезпечні матеріали - ці колби, маски, халати, перчатки.
До речі, маски - це біда планетарного масштабу. Вони всюди: на вулицях, пляжах, в океанах... Чому?
Куди дівать? В смітник!
В мусорку просто. Просто в мусорку. А куда можно?
Чому? Бо людям просто немає куди їх подіти. Я, приміром, за тиждень збираю ось такий пакет масок. До речі ВООЗ радить зберігати маски в закритому пакеті протягом 72 годин. Але куди далі? Перший і найлегший варіант - у смітник.
Не бажаєте кидати це у "загальне сміття"? Можна спробувати знайти спеціальний контейнер… у дворі!
Папір, пластик, склобій. Маски мені і тут не викинути. Тож, доведеться йти до найближчого супермаркету.
Світлана Чернецька, кореспондентка:
Паралельно з Богданом, я шукаю смітник для медичних масок у Лондоні. По факту - спеціальних контейнерів немає ані в аптеках чи магазинах, ані на вулиці. Ось тут, приміром, можна викинути електронні прилади, папір, метал, скло та навіть взуття і одяг. Але не одноразову медичну маску.
Натомість багаторазова маска може спокійно піти до контейнера для вживаного одягу. У Британії старі речі отримують друге життя. З них роблять ганчірки та набивки для крісел. Але одноразова маска складається з кількох видів сировини, тож офіційна порада ВООЗ - викидати її до звичайного смітника.
Ніколи не використовуйте двічі одноразові маски і викидайте їх негайно після використання у закриті смітники.
Тож у Лондоні, як і по всьому світу ледь не на кожному кроці валяються використані маски. Вітром їх відносить до каналізації, річок та морів. І зрештою, на англійському узбережжі знаходять чайку, яка заплуталася у масці. Або біля берегів Франції аквалангісти видирають їх з клішень крабів та щупальців восьминогів.
Джордж Леонард, головний науковець організації з захисту океанів:
Маски мають петлі для вух і в них легко заплутатися рибі, тим же черепахам чи пташкам. А ще морські черепахи часто плутають їх із медузами, а це їх головна їжа.
А щоб цей матеріал розклався потрібно від 200 до 500 років! Лише у Великій Британії за день люди викидають у смітники 53 мільйони масок, які опиняються на звалищах. А от у сусідній Франції маски переробляють!
Олів'є Сівіл, співзасновник фабрики з переробки одноразових масок:
Ми сказали собі: ми можемо щось зробити з цього матеріалу. Так прийшла ідея переробляти маски у матеріал, який ми назвали "плакстіл".
Вже у 15 містах встановили ось такі ящики. За день у них назбирується до 150 тисяч масок. І після переробки вони... повертаються. Але вже у вигляді лінійок або транспортирів, які розвозять по школах. А ще з масок роблять скло для медиків.
"Переробка масок на корисний пластик" - для України це поки фантастика. Мені хоча б просто безпечно їх позбутися. В супермаркетах та кав'ярнях є спеціальні урни. Але куди "утиль" їде далі? Питання без відповіді. Тож, єдиний вихід - зменшити кількість відходів.
Кирило Косоуров, голова правління Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами:
Використовуйте багаторазові респіратори високого ступеня захисту. Обробляєте його. Все. За кілька годин він буде готовий до використання і він не потрапить до смітника.
