Жителі прифронтових сіл потерпають від щоденних обстрілів [ Редагувати ]

Від терористів на сході країни потерпають і жителі прифронтових сіл. Місцеві кажуть: востаннє таке загострення було 6 років тому. Як і тоді, людям знову доводиться рятуватись у підвалах. Під обстріли ворога потрапила і наша знімальна група.

Спочатку на гусеницях страшним бездоріжжям, потім окопами на свої двох - так ми дістаємося передових позицій неподалік від Донецька. Вони під постійним наглядом супротивника. Тільки-но побачивши рух - звідти починають стріляти.

За снайперов я не переживаю. Я переживаю что бы сейчас ВОГ на голову не упал.

ВОГ - це підствольна граната. Підступна зброя, бо летить дугою й може влучити в окоп. Та невдовзі нас заспокоюють - це не гранати, а лише великокаліберний кулемет.

Несподівано з боку ворога помічають рух. Та за кілька секунд - відбій.

Тут гражданские бівает ходят - они на ферме работают... Дед там какой-то козі пасет... Есть предположительно 3 лежки снайперов - біли блики

Бойовики хитро обладнують вогневі точки так, щоб місцеві селяни слугували щитом. У цей час сідає сонце, і починається нічне чергування.

Під періодичні постріли вояки проводять на позиціях ніч. Постійно пересуваються, спостерігають у прилади нічного бачення і тримають зброю напоготові.

Через певний час солдати міняються. Зараз черга Артема. Хлопець лише п'ятий місяць на фронті.

Артем, військовослужбовець Збройних сил України:

В гражданской жизне я закінчив магістратуру, получив диплом магістра по менеджменту. Відслужив строчку. Повернувя на гражданку і нічого не знайшов кращого. Повернувся сюди.

Ніч поступово відступає, під ранок гримнувши вогнем і металом. Так зараз на фронті минає майже кожна доба. І на жаль, не тільки у військових...

Вирви від вибухів, побиті осколками паркани й будинки. Це селище Зайцеве під Горлівкою. По цих вулицях ударили важкі, 120-міліметрові міни. Нечисленні жителі одразу поховалися в підвали.

Анжела, жителька Жованки:

Слішу бабах такой. Потом віскочила, кричу мужу, Вова, Вова, Вова - а он за домом біл. Он віходит и говорит - бегом в подвал. Мі зашли в подвал - и через сколько-то минут опять бабах.

Другий тиждень місцеві жителі, немов повернулися в 14-15 рік. То мінометні міни по вулиці вдарять, то прилитять міни протипіхоти. Ось вони - ці ПОМ-2. Немов павук, боєприпас випускає навколо себе шнури детонації. Розмінувати їх не можна - лише знешкодити підривом. Або ось так - ще простіше. Це, звісно, коли не має небезпеки для мирних жителів. Інакше - викликають саперів.