Церемонія на вокзалі та расові квоти: як пройшов Оскар-2021 [ Редагувати ]
"Оскар", на який не чекали. У Лос-Анджелесі напередодні відбулася одна з найбільш незвичних за багато десятиліть церемоній. Організували її не в театрі, а на вокзалі. І вибір переможців кінопремії теж багатьох здивував. Хто переміг? І що довів цьогорічний "Оскар"? Із Лос-Анджелеса розкаже Дмитро Анопченко.
Про цю церемонію тепер сперечатимуться до хрипоти. Глядачі й кінокритики розділені. Хтось каже - на новому місці "Оскар" втратив усю урочистість. Мовляв, цей ефір (а декорації для нього справді розгорнули на залізничній станції, максимально обмеживши кількість запрошених) уже нічим не нагадує вручення головної кінопремії світу. "Бідно, скупо, нудно". Інші, навпаки, в захваті, кажуть, "камерно, але затишно". І "Оскару" давно вже треба було позбутися непотрібного пафосу, стати простіше і ближче.
У Голлівуді відверто кажуть: що цього року взагалі вдалося провести церемонію; що зустрілися не онлайн, не через інтернет, а особисто, це вже диво. Утім, і через довгий карантин і відсутність нових фільмів, і через нові расові квоти, найімовірніше, станеться так, що вибір кіноакадеміків людям не сподобається. І на стрічки, які отримали знамениту статуетку, глядачі в кінотеатри, на жаль, не підуть.
І це справедливо навіть щодо володаря "Оскара" за найкращий фільм стрічки Хлої Чжао "Земля кочевників". Фільм максимально життєвий навіть більшість ролей грали не професійні актори, а заробітчани, які кочують зі штату в штат. Це ідеальна формула оскароносної стрічки - історія однієї людини, яка наодинці переживає всі труднощі сучасного світу й водночас залишається вільною. Але, попри всі плюси, це явно не той фільм, на який піде глядач.
За роль у цій стрічці Френсіс Макдорманд (вона стала "Найкращою актрисою") отримала свій третій "Оскар" (до цього вона вже мала статуетки за "Фарго" і "Три білборди").
Ентоні Хопкінс (він - "Найкращий актор") отримав свого другого в житті "Оскара". Перший був у далекому 1992 за "Мовчання ягнят". Що цікаво дві акторські номінації оголосили останніми, по суті наголосивши, що вони тепер головні, і аж ніяк не "Найкращий фільм", як було десятиліттями.
Ну, а серед переможців у решті номінацій, так багато фільмів, які точно не зберуть касу й навіть лідерами онлайн-переглядів теж не стануть. Проте є актуальними і (це зараз найважливіше для Голлівуда) політкоректними, бо розповідають, наприклад, про поліцейське насильство щодо темношкірих чи про боротьбу афроамериканців за свої права.
Нові расові квоти Кіноакадемія теж витримала повністю. 1151 афроамериканців показово - і це політичний жест - відзначили в рази більше, ніж зазвичай.
Джонатан Кунтс, професор кіношколи Університету Каліфорнії:
Кіноакадемія дедалі більше посідає політичну позицію. І дедалі ближче до відстоювання певної "політичної лінії", аніж нагородження фільмів успішних і популярних.
І це не єдина зміна. Відчуття, що цього року ми побачили інший "Оскар" не лише через коронавірус, а й тому, що Академія втомилася поєднувати прогресивність із консервативністю і свідомо почала відмовлятися від традицій, які до цього тут вважали непорушними. А вони і в тому, якою має бути церемонія. І, головне, у критеріях вибору номінантів і переможців. Які готові змінити навіть ціною втрати рейтингів і симпатій значної частини аудиторії.