Вода розбрату: на Черкащині фермера з Нідерландів звинувачують у зникненні річки [ Редагувати ]

Чия вода? У селі Буки на Черкащині розгортається справжня війна через річку. Водойма потроху міліє. Звинувачення посипалися на місцевого фермера, який переїхав в Україну з Нідерландів 20 років тому. Але той каже - вода зникає не через нього.

У чому насправді причина?

Я більше в Кіщенцях. Там 20 років тому працював, діти мої там в школу ходять.

Незначний акцент та підхід до роботи - це те, що виокремлює голландця Кейсі в українській глибинці. Уже двадцять років чоловік працює на землі. Його фермерське господарство обробляє на Черкащині 10 тисяч гектарів, і тримає велику молочну ферму. Усі роки справно платить податки і забезпечує роботою жителів трьох громад. Та ще й навчає фермерів з усієї України сучасному господарюванню. До того ж першим у регіоні організував крапельне зрошування для вирощування овочів на трьохстах гектарах.

Кейс Хусинкха, фермер:

Тут насосні станції ставляться мобільні, шланг кидається у воду і вода викачується сюди на поле. Це виходить 300 з копійками тисячі кубів, а далі туди в ту сторону у нас там водосховище, де в нас зберігається 9.5 мільйонів кубів.

Та одразу проти фермера розгорнулася... війна. Один із народних депутатів звинуватив Кейса в обмілінні річки Гірський Тікич. До речі, саме цей обранець намагається вибити з бюджету сто мільйонів гривень на ремонт гідроспоруд, який проводитимуть дружні до нього компанії.

Так Тікич виглядає зараз. Та рівень, каже місцевий житель Олег, усе одно замалий. Чоловік роками водить екскурсії до Буцького каньйону, тож історія Тікича йому знайома, як нікому. Через різке обміління річки мешканці втрачають не тільки унікальний ландшафт, а й воду в криницях. Причин, упевнений Олег, кілька: посуха та нераціональне використання води.

Олег Копустира, житель села Буки:

20 років назад влітку, ця вся - ну, скільки, 20 метрів - воно все переливалося через греблю, зараз тільки на деяких уривках. В Україні дуже масово качають воду.

Та у фермерському господарстві Кейса все законно. Відбір води для поливу овочів, аграрій використовує на підставі чинного договору на спец-водокористування. Аби дізнатися, чи справді підприємство впливає на річку, фермер навіть замовив дослідження в Інституті меліорації.

Олександр Чепак, юрист фермерського господарства:

Основною проблемою, яку вони нам назвали і описали в своєму дослідженні, що інші користувачі, які розташовані вище по річці, не дотримуються належних санітарних скидів води. Тобто водойми заповнені, а по течії річки скиду відповідного немає.

Ось такий вигляд має ще одна проблема Гірського Тікича - сотні безгосподарських гребель на його руслі. Більшість із них ні в кого офіційно на балансі не перебувають, і майже всі шлюзи закриті. На цьому проточність води Кейс регулює дошками.

Тут катастрофа, сьогодні-завтра воно може впасти. І я дійсно хочу його цивілізовано робити і щоб його цивілізовано можна було регулювати. Вони знизу дзвонять - хлопці, тут мало води, відкрийте. Біжимо сюди, відкриємо шлюзи.

Один зі шлюзів фермер уже відремонтував власним коштом - без жодної державної копійки і планує так само полагодити ще дві греблі. От тільки в нашій державі чомусь за хорошу ініціативу часто карають.