Демонстрації у Німеччині: чому силовики зацікавились коронаскептиками? [ Редагувати ]

Коронаскептики під наглядом німецьких спецслужб. Чому силовики зацікавилися противниками карантинних обмежень. І хто погрожує німецьким депутатам, які проголосували за комендантську годину? Про це в наступному сюжеті. 

Жодного натяку на соціальну дистанцію і одиниці у масках. Це про демонстрації коронаскептиків, на які виходять сотні людей у різних містах Німеччини. У руху є назва - "Ті, що мислять інакше" і вимога - скасування усіх карантинних обмежень.

Акції коронаскептиків у Німеччині відбувають регулярно. Але тривають недовго. Мітингувальників одразу розганяє поліція через недотримання санітарних норм. Відтепер за коронадисидентів взялися ще і спецслужби. За активістами руху наглядатиме федеральне відомство з охорони Конституції.

Нагляд дозволяє спецслужбам збирати інформацію про членів руху, моніторити їхні зустрічі й банківські рахунки. Силовиків цікавлять передусім контакти коронаскептиків з ультра-правими організаціями і їхні спільні спроби делегітимізувати державу.

Горст Зеегофер, міністр внутрішніх справ Німеччини:

Я ніколи не критикуватиму мирних людей, які виходять на вулиці, аби висловити свою думку. Навіть, якщо вона діаметрально протилежна політиці, яку ми проводимо. Це їхнє право і вони повинні ним користуватися. Але коли на сцену виходять екстремісти, які хочуть взяти рух під свій контроль, коли має місце насильство, починає діяти інший принцип - "нульової толерантності".

Акції коронаскептиків рідко минають без ексцесів. Вони влаштовують сутички з поліцією і заважають працювати журналістами, які на їхню думку, заангажовано висвітлюють події. А минулого літа демонстрація коронадисидентів, до якої приєдналися і крайні праві, мало не завершилася штурмом німецького парламенту.

Нині ж коронаскептиків підозрюють у погрозах депутатам Бундестагу. У соціальних мережах поширили список парламентаріїв, яких закликають покарати за посилення карантинних норм. У ньому - прізвища трьохсот політиків, які проголосували за "аварійний механізм гальмування епідемії", що дозволило уряду запровадити комендантську годину в багатьох регіонах країни.