Війна на Донбасі: яка ситуація на передовій? [ Редагувати ]
А на самому Донбасі цього тижня - неспокійно. Є загиблі та поранені. Найгарячішими точками залишаються Горлівка та Світлодарська дуга. Тут працюють і ворожі снайпери, і диверсанти. При чому гатять - удень та вночі із заборонених калібрів. Один із таких масованих обстрілів зафіксувала й наша знімальна група.
Ворожі танки, гаубиці та міномети - фронт гриміть вогнем і залізом. Є загиблі й поранені. Цього тижня було кілька осередків ескалації. Це один із них - під окупованою Горлівкою.
Ось ці будинки на горизонті, то вже крайні вулиці Горлівки. Зараз це один із найнапруженіших напрямків у зоні ООС. І хоча тут на висотах доволі спокійно, основні бойові дії точаться там, у низинах. На підступах до окупованого міста.
Низини - це лабіринт із хащів, покинутих будинків, ярів та садів. І хоча все заміновано, тут періодично ходять ворожі диверсійні і стрілецькі групи.
Начинається ділянка, тут треба в прискореному темпі. Бо супротивник бачить. Час від часу виходять на певні рубежі, де можна скрытно пересуватися, відпрацьовують с покемона по позиціях і просто відходять назад.
"Покемоном" бійці називають ручний кулемет. У цих умовах - дуже ефективна зброя. У деяких місцях дистанція між окопами така, що із супротивником можна перегукуватися. Або перекидуватися ручними гранатами.
Дуже висока вірогідність, що використовуючи ці складки місцевості на позицію може підійти диверсійна група у складі декількох чоловік.
Але кулемети та гранати не найстрашніше. Працюючи тут, періодично чуємо вибухи. Іноді, коли виходи - так вояки називають ворожі постріли - близько, доводиться сидіти в окопі.
Позивний "Таліб", військовослужбовець Збройних сил України:
- Потрібно уважний бути, о бачите, чуємо працюють. - А що це? - Міни десь недалеко. 82. Ну такого роду.
Але найпотужніша зброя тут - гармати. Ось як артобстріл виглядає, так би мовити, з середини:
Ці кадри зняли самі військові. Але навіть під щільним вогнем гаубиць - вони жартують.
І так щоразу. Бійці розповідають: найважче - це щодня телефонувати близьким:
Дмитро, військовослужбовець Збройних сил України:
Вони переживають дуже, кожного дня вони стараються дзвонити до мене, питатися як я. Чи тут йде бій. Я кажу їм що все спокійно, гуляємо, спостерігаємо за птічками.
Это моя земля, я должен забрать ее обратно!
У цього вояка незвичний позивний - "Калмик". Чому так, не каже. Але до війни він був шахтарем і працював у Горлівці. Чоловік - мовчазний, та все ж поступово відкривається й розповідає: зараз проти бойовиків воює цілий шахтарський контингент.
Позивний "Калмик", військовослужбовець Збройних сил України:
Такая ситуация сложилась, куда деваться было? Шахта - шахтой, уголь тоже добывать надо, но земли свои тоже нужно забирать! Половина бригады, напарников тоже уже в армии. Не сразу конечно, но ушли. С шахты.
На фронті він п'ятий рік. Принципово воює саме на цьому напрямку. І впевнений, до деяких супротивників із місцевих ще можливо "достукатися".
Позивний "Калмик", військовослужбовець Збройних сил України:
Тем которые нормальные - хай думают, хай заканчивают. Я не думаю, что им там сладко сильно. Видео же выкладают в группах, в Горловке разруха. Хай подымаются.
Неспокійно було й на інших напрямках.
Стріляють по ньому противники, щоб не літав, не дивився що вони копають. А риють вони каждий день.
Це Світлодарська дуга, виступ фронту навпроти Дебальцевого вклинюється в непідконтрольну територію. Вчергове степ шматують нові вирви.
Позивний "Батя" військовослужбовець Збройних сил України:
Був ще прильот туда і туда. Кидали щільно, спеціалісти.
Ще одна небезпека - снайпери. Особливо зараз.
Позивний "Батя", військовослужбовець Збройних сил України:
Передають, що з Росії снайпера заїжджають. Можливо курсанти здають екзамени. Бо два рази на Муравейнику бачили в російській формі.
Цього тижня в районі Донецького аеропорту ворожий снайпер убив українського військового.