У Харкові охоронці витурили з парку Шевченка вуличних музикантів [ Редагувати ]

Грати на вулицях - заборонено! Охорона харківського саду Шевченка попросила музикантів на вихід. Чиновники вирішили, що жива музика заважатиме людям, і заборонили грати навіть бандуристові біля пам'ятника Шевченку.

Як відреагували на це і музики, і харків'яни?

Сад Шевченка - улюблене місце відпочинку харків'ян. Тут часто виступають вуличні музиканти, та цього тижня їх попросили на вихід. Охорона саду спершу видворила бандуриста, який грав біля пам'ятника Шевченку.

Микола Гришко, бандурист:

Кажу: "хто дав команду". Ну, Терехов, Терехов дал команду, пожалуйста, уходите отсюда.

Далі - вигнали сурмача.

Костянтин Олійник, сурмач:

Сначала угрожали, хватали за комп и за трубу, пытались выключить. Видят, что я сопротивляюсь, они приутихли. Крайний раз я играл 6 часов, они меня окружили полукольцом и не подпускали ко мне людей. Это было, знаете, как в концлагере.

Музикантів попросили триматися подалі від фонтанів.

З цієї частини саду музикантів прогнали, бо через них, мовляв, не чути ось цього мавпячого оркестру.

Виконувач обов'язків градоначальника Ігор Терехов пояснює: на музик жалілися самі харків'яни.

Ігор Терехов, секретар Харківської міськради:

Обратились люди в шоковом состоянии. Потому что музыканты оккупировали каждый квартал, каждую аллею сада Шевченко. У людей болела голова, и они не могли даже подойти к скамеечке посидеть. При чем, музыка абсолютно разная: начиная от джаза - и заканчивая шансоном.

Після переговорів, музикам запропонували грати в інших місцях - переважно безлюдних. І всім в одному місці.

Олена, музикантка:

Дело в концепции, которую они хотят организовать - всех собрать в одной точке. Это идет в разрез с самим понятием уличных музыкантов. Парк шикарно сделали, ну на газонах сидеть нельзя, как это в Европе - все отдыхают, музыку играть нельзя, атмосферу кто будет создавать? Вот я слышу - музыка где-то орет в кафе, почему-то это можно.

Сьогодні музиканти вийшли на акцію протесту. Кажуть, у них забрали не лише улюблену справу, а й елементарні засоби до існування.

Володимир Бандерас, блюзмен:

Два года назад я не был уличным музыкантом. Потому что не было никакого карантина и, соответственно, у меня был какой-то гастрольный график, мы ездили по всей Украине, играли, все было прекрасно. Карантин нас очень подкосил, мы потеряли все источники дохода. Я просто взял гитару.

Майя Макаренко, гітаристка:

Ну, как без музыки то? Это уже давно стало частью города, культура наша. Без музыки никак!

Музиканти пропонують компроміс - виділити їм місця, або час для гри. А щоб довести чиновникам, що харків'янам музика до вподоби, увечері влаштують великий концерт під відкритим небом.