Злочин без кари: чому вбивці Кирила Тлявова досі не отримали вирок? [ Редагувати ]

Від одного до трьох мільйонів дітей щороку стають жертвами, або свідками домашнього насильства. Кожна п'ята дівчинка до повноліття потерпає від сексуальної наруги. І більше сотні щороку накладають на себе руки.

Цього тижня у день захисту дітей про цю жахливу статистику говорили чиновники та правоохоронці. Згадували і про резонансні вбивства, в яких досі не поставлена крапка.

Найвідоміша справа - розстріл п'ятирічного Кирила Тлявова з Переяслав-Хмельницького. Два роки тому його вбили п'яні поліцейські. Після трагедії негайно полетіли голови - керівники поліції масово просились в АТО, а країною прокотилися протести. Але за смерть дитини так нікого й не покарали!

Чому суд може випустити на волю підозрюваних у вбивстві? Як розвалюють справу - розкаже Руслан Смещук.

Чергове, вже, мабуть, тридцяте судове засідання по вбивству п'ятирічного Кирила Тлявова. Основний підозрюваний: екслейтенант поліції Іван Приходько в суд не прийшов. Він по відеозв'язку з СІЗО. Особисто сидіти перед бабусею вбитої дитини та журналістами не хоче.

Я не збираюся на суд, моє бажання - я збираюсь по відеоконференції.

Другий екс-правоохоронець старший сержант Володимир Петровець вже звільнений під заставу у 270 тисяч гривень і ходить на засідання сам.

Звільнили з під варти і третього обвинуваченого - Дмитра Кривошею. Не зважаючи на те, що цих чоловіків обвинувачують у вбивстві дитини, вони тримаються впевнено. Приходько по відеозв'язку взагалі звинувачує слідство.

Іван Приходько, обвинувачений:

Ваша честь, приходив прокурор, приходив прокурор і він систематично порушує мої права. Він цирк робить. Я запропонував йому мені викласти що вони понаписували, бо в мене упав зір.

Відмовляється приймати документи, без яких розгляд справи затягується.

Максим Дергачев, прокурор:

Я взяв дозвіл у суду і сходив до СІЗО до Приходько. Та запропонував йому отримати копію про клопотання про продовження тримати його під вартою, на що обвинувачений приходько відмовився на що є складений акт.

А це означає, що суд знову доходить до червоної лінії, за якою лише два варіанти: чи випустити з СІЗО головного підозрюваного Приходька, чи продовжити його арешт.

Віктор Чевгуз, адвокат обвинуваченого Івана Приходька:

Приходько, він нижчим не відрізняється від решти трьох, хто стріляв нічим. Так вони пояснювали - стріляли по бляшанкам. Але ви ж розумієте один труп, одна куля. Її не можна трьом, ну не можна. Це як я побудував красива дівчину, а ви не причем. Так і це.

На засідання не з'являються навіть експерти, які аналізували те, як фатальна куля могла зрикошетити від шини і влучити в дитину. Кажуть, немає грошей на заправку авто, аби доїхати з Києва до Переяслав-Хмельницького. У рідних дитини єдине пояснення: справу свідомо розвалюють.

Протести під відділком поліції в Переяслав-Хмельницькому, а згодом і по всій країні.

Два роки тому ніхто й не сумнівався винних точно покарають. Цинізм трагедії тоді збурив суспільство. Поліцейські напідпитку вирішили постріляти по бляшанках просто посеред міста. І смертельно поранили п'ятирічного Кирила.

Знаючи, як працює система із середини, в перші ж години після вбивства винуватці зробили все, щоб замести сліди. По-перше, зник найголовніший речовий доказ - зброя.

Анна Маляр, юрист-кримінолог:

Коли немає зброї і декілька підозрюваних осіб вкрай складно встановити хто саме зробив роковий постріл. Особливо якщо вони кажуть це не я, я не я і хата не моя, я там був, але не стріляв. Немає зброї, відбитків, і зброя нелегальна, то в нас взагалі немає зачіпок, щоб сказати, це саме ця людина зробила.

Крім того, обвинувачені відмовлялися від проходження низки експертиз. А їхні колеги, які розслідували цю справу, взагалі в перші години після трагедії заявляли, що дитина сама послизнулася, впала і сильно вдарилась головою. Тож перші обшуки почалися щонайменше через п'яти годин після смертельних розваг поліцейських. Експерти впевнені: цього часу достатньо для зачистки місця злочину.

Анна Маляр, юрист-кримінолог:

Вистріл є, загибла дитина є - зрозуміло що це зробили зброєю, а не штахетиною або камінчиком. Але зброї нема. Значить хтось ховав сліди цього злочину. І це саме той час який був втрачений через відсутність миттєвої реакції поліції в той момент. А те що підозрювані мають відношення до поліції, мали відношення до поліції говорить лише про одне - вони мають зв'язки які дозволяють цей час розтягнути.

І це попри те, що справа вкрай резонансна і про неї дійсно не забувають в українських правоохоронних органах. Так на цьому тижні про вбивство дитини згадували на нараді міністрів та омбудсменів, що відбулася у Генпрокуратурі.

Ірина Венедіктова, генеральна прокурорка України:

Знову ж таки не можна не згадати трагедію маленького Кирила Тлявова. Вчора була друга річниця. Люди які зараз знаходяться під обвинуваченням. І ми два роки не можемо закінчити цю справу в судах ще. Скільки разів, якщо прослідити їхню історію вони притягувалися? Скільки разів вже було нещасть які вони скоїли іншим? І трагедія Кирила Тлявова вже просто стала апофеозом.

Весь цей час тягар принижень та болі відчуває на собі бабуся вбитого Кирила. Вона ходить на кожен суд, спілкується з репортерами, а в перервах знесилена несправедливістю просто мовчить, сидячи на ось цій лаві перед судом. Каже часто просто не вистачає терпіння перебувати в одному приміщенні з обвинуваченими і адвокатами.

Замість того, щоб визнати провину і бодай попросити пробачення вони технічно і злагоджено уникають правосуддя - впевнена жінка.

Олександра Тлявова, бабуся вбитого Кирила Тлявова:

Вони всякими силами намагаються затягувати та зривати процес. Це постійно коли треба продовжувати термін запобіжний. Це началось з осені, вони по суті сьогодні зірвали судовий день. А понеділок - це останній день.

День, який бабуся усіма силами намагається не допустити.

На цьому тижні Україна відзначила День захисту дітей. Про їхні права традиційно і багато говорили чиновники усіх рівнів. І згадували не лише справу Кирила Тлявова, а й Дениса Чаленка з Прилук. Це ще одна резонансна смерть дитини. Неоднозначний загадковий суїцид, де є ймовірність вбивства.

Проте справа закрита. І такі випадки показують справжній рівень захисту прав дітей у нашій країні. Де попри гучні протести та гучні заяви останньою надією на справедливість часто лишається суспільний резонанс та увага медіа. Втім, цього теж не вистачає.