На прифронтовій Луганщині активізувалися ворожі снайпери [ Редагувати ]
Зранку на Сході країни жодних порушень режиму припинення вогню. Після вчорашньої канонади фронт завмер. Принаймні ворожа артилерія вже добу про себе не нагадує. Однак таке затишшя українських вояків тільки насторожує - зазвичай супротивник використовує його для перегрупування та поповнення боєзапасів.
Міни, степ і знову міни. За сім років боїв уся прифронтова Луганщина буквально нашпигована смертоносним металом. І його на безкраїх полях тільки більшає. Причина - щоденні обстріли …
Микола зі зброєю в руках боронить Україну ще з чотирнадцятого року. До війни був диспетчером на Львівській залізниці, і вже сім років як військовослужбовець Збройних сил. Нині служить на позиціях неподалік Попасної.
Микола, військовослужбовець Збройних сил України:
Прицільно стріляють, чи більш так, щоб потурбувати? - Ну, вони думають, що прицільно, а виходить - то вже питання інше.
А не вдається, бо українське військо намертво вросло в землю. Та супротивник постійно намагається перевірити нашу оборону на міцність.
У нас та ДРГ ще не проходила, по сусідах намагалася пройти.
Напис на бронежилеті бійця не дарма. Через густу рослинність на полях кожен метр наших позицій прострілюється ворогом.
Пересування тут виключно по таким ходам сполучення, або по окопах. Тому, що зараз працює снайпер і невідомо в кого він поцілить.
Відстань до укріплень супротивника просто мізерна. Інколи наші окопи ледь не впритул межують з ворожими.
Ось, ворог має там бліндажі, за нами спостерігає. Давайте ховайтеся, щоб нічого не було.
Артилерію тут ворог майже не застосовує. А от стрілецькі дуелі трапляються ледь не щодня, каже пан Василь. Щоб остудити запал ворога, нашим бійцям доводиться відкривати вогонь у відповідь.
Василь, військовослужбовець Збройних сил України:
Якби було в них прагнення до миру, то ми б його вже давно мали, а в них немає - вогневі кожен день, особливо увечері.
Тиша тут панує лише вдень, коли на лінії фронту працюють міжнародні спостерігачі. Користуючись нетривалим затишшям, наші вояки намагаються укріпити оборону - адже відступати зі своєї землі армійці не збираються.