Війна на Донбасі: в останню путь провели молодого лейтенанта [ Редагувати ]
За даними штабу ООС, нині не зафіксували жодного порушення режиму припинення вогню.
Незвично тиха неділя. Саме так можна описати сьогоднішній день на фронті. Бо за даними штабу ООС, нині не зафіксували жодного порушення режиму припинення вогню. Хоча весь цей тиждень не був таким тихим. І щодня у фронтових зведеннях були або загиблі, або поранені.
Наш воєнкор Ігор Левенок, який зараз працює на фронті, вирішив "оживити" суху викладку відомостей. І показати людські долі та характери, які проступають між їх рядків.
Ось цей надпис у окопах зараз, як ніколи, передає іронію нашої реальності. Люди в мирній Україні в цей момент займаються повсякденними справами і не переймаються війною. А тут, на Луганщині, триває запеклий бій.
Зайдіть сюда! Просто зара можуть піти міномети, розпочався бій, так шо стійте тут. Звичайно, кожен спостережник є гарячою точкою, просто в якийсь день десь більше, а десь менше. Не можна сказати, що десь є пости, на яких люди можуть відсидітися…
Загинув…Поранений…Наші воїни дали гідну відсіч... Зазвичай, саме з таких слів у сухих фронтових зведеннях українці отримують інформацію про будні на передовій. А ось такий вигляд мають ті самі будні - наочно.
Сюда, сюда, в бліндаж…
Сергій, військовослужбовець Збройних сил України:
Противник відкрив вогонь з крупнокаліберних кулеметів, зі стрілецької зброї, з РПГ, воги прилітали, і на більшій половині наших спостережників зараз іде конкретний бій…
Церемонія прощання з Юрієм Михайловим у Миколаєві. Молодий лейтенант, цьогорічний випускник військової академії. Він загинув у такому ж бою від ворожої кулі. 21 рік. Сирота. Його виховала бабуся. Провести офіцера в останню путь прийшло чимало людей.
Хлопець, який пішов до військової академії, вже під час війни, свідомо…
Жили в одній казармі на полігоні, так само заняття проходили в нас спільні, тобто це не чужа людина…
Це - Вадим, однокурсник загиблого Юрія. Він теж - на передовій. Місяць як перебуває в окопах. Зізнається, звістка про загибель товариша дуже збентежила. Та зайві емоції офіцерові не личать. Тож про однокурсника Юрка Вадим розповідає стримано, наскільки це можливо.
Вадим, офіцер Збройних сил України:
Він активно займався спортом, читав книги, ніколи не сидів на місці, взагалі був дуже активним. Ніхто не очікував, що станеться це настільки рано, взагалі ніхто не очікував, що хтось із нас загине і…
Цього року Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного у Львові випустила п'ятсот сімдесят два офіцери. Дмитро - теж один із випускників. Командує взводом на передовій під Горлівкою. Каже, більшість курсантів мріяли служити в бойових підрозділах. І так, щоб одразу - на війну і в окопи.
Дмитро, офіцер Збройних сил України:
Всі чекають, щоб війна закінчилася, а от серед хлопців, серед майбутніх офіцерів, була така пристрасть, що от ми не встигнемо. Але всі ми встигли, як то кажуть…
Тепер, після загибелі Юрія, романтика війни скінчилася,- зізнається Дмитро.
Дмитро, офіцер Збройних сил України:
Та острах з'явився, відразу зрозумів, що війна триває і тут вбивають. Одразу до свого особового складу прийняв міри пожоще, тобто змінюємо позиції спостереження постійно, бо перед цим снайпер іще двох наших хлопців убив. Тобто тенденція погіршується і ми приймаємо міри.
Цілковитої тиші за період, що я знаходжуся тут ще не було…
Ось такі реалії війни на Донбасі. Та хлопці кажуть: чим грамотніше вони даватимуть відсіч ворогу, тим менше буде обстрілів з його боку. Цю істину молоді лейтенанти добре засвоїли.
Якби Росія не втручалася, ми б могли закінчити війну за декілька місяців…
Бути розважливим і берегти своїх бійців - це головні принципи офіцера. Вадим покладає великі надії на оновлене українське військо.
Самий перший мій внутрішній мотив, щоб піти в армію, був, щоб змінити її…
Ще декілька років і будуть вже молоді офіцери. Це нова генерація…
Нова генерація, яка битиметься за Україну до останнього. Вона вже тут.
Мама новости не смотрит, в основном отец, то папе я сказал…
