Українські заробітчани регулярно стають жертвами обману роботодавців [ Редагувати ]

Щороку українські заробітчани перераховують додому близько 8 мільярдів доларів. Традиційно, найбільше від наших найближчих сусідів - Польщі та Чехії.

Але! За останні кілька років кількість тих, хто їде "далі на захід" невпинно росте. Справжній бум на українських робітників зараз у Бельгії - тут працюють понад 14 тисяч наших співвітчизників. Їх манять вищі зарплати. А ще стереотипи: що, мовляв, в серці Євросоюзу якось і спокійніше працюється.

Втім, наш спеціальний кореспондент у Брюсселі - Олена Абрамович переконує, що навіть у серці Європи все ще залишаються метастази різноманітних афер та обману. А жертвами регулярно стають саме українські робітники. Кілька днів тому одна з таких бригад звернулась до нашої знімальної групи за допомогою.

В яку пастку вони потрапили? І що мають знати усі заробітчани, щоб не стати наступними жертвами недобросовісних роботодавців - дивіться у нашому наступному матеріалі.

Вони їхали в Брюссель із різних куточків України - Харкова, Житомира, Кременчука, щоб працювати. Натомість сидять у дорогій орендованій квартирі й харчуються бутербродами з чаєм.

Третій раз Бельгія, і третій раз невдало.

Віктор у цій бригаді електриків наймолодший. Приїхав у серпні і планував повернутися в Україну до 1 вересня - повести доньку в перший клас.

Віктор Андрійчук, електромеханік із Житомира:

У мене батько сам теж завжди на заробітках. І я кажу, я пам'ятаю, що на моєму дзвонику батька не було. І я сказав собі таке: я себе не прощу, якщо не потраплю до своєї дочки єдиної на перший дзвінок. А не потрапив - отак от.

Не потрапив, бо не було за що повертатися додому. Пропрацював усього кілька днів - і то, як виявилося, - задарма.

Віктор Андрійчук, електромеханік із Житомира:

Приїхали - відпрацювали 4 дні, грошей нема, ті, що були з нами, уже закінчуються. І не знаємо, що далі робити.

Польська фірма, яка й відправила цю бригаду до Бельгії, спершу обіцяла розрахуватися за виконану роботу. А це - близько 400 євро кожному. Далі - годувала обіцянками. А згодом бухгалтерка, яка оформляла робітникам дозволи на працю, відверто приголомшила. Виявляється, керівник фірми навіть не просив її нараховувати працівникам зарплату. І зауважила, що така ситуація не лише з цією бригадою.

Ну я не знаю, наверно человек 40 уже, по моим подсчетам. То есть люди приезжают с Украины, он им делает документы, сюда приезжают и люди куда-то потом пропадают. А потом он звонит и говорит, они уехали, их не надо дальше проводить и так далее и тому подобное.

Робітники одразу запідозрили недобре. Адже раніше вже наражалися на таке свавілля.

Віктор Андрійчук, електромеханік із Житомира:

Ми одного разу займалися таким у Польщі. Інспекція праці, потім суд, потім колектори. Але попався такий міцний горішок, що не віддав. Ну, майже всім хлопцям віддав, а мені так тисяча злотих і залишилася.

Схожі ситуації трапляються в Бельгії часто. Наприклад, один із робітників цієї бригади - грузин Іполіт - давній знайомий "Подробиць тижня". Два роки тому він разом з іншими українськими заробітчанами уже потрапляв у таку пастку. Тоді його будівельній бригаді теж відмовлялися платити за виконану роботу.

Чоловіки звернулися до нашого телеканалу по допомогу. Ми разом їздили до трудової інспекції. Готували сюжети. Зрештою після тривалого розслідування всім працівникам таки виплатили гроші. Цього разу ми теж допомогли Іполіту й нашим заробітчанам подати скаргу. Інспекція винайняла власним коштом перекладача й пообіцяла підтримку.

Іполіт Кавтеладзе, грузинський заробітчанин:

Дал инспектор свою визитку. Если будут какие-нибудь насилия или приведут полицию, пускай обратятся к нему полицейские. Нас никто не может выселить отсюда, как он объяснил, пока идет расследование.

Боротися з нечесними роботодавцями-іноземцями важко, пояснює представник найбільшої профспілки в країні.

Роні Матайсен, секретар бельгійської профспілки ACV:

Великі будівельні компанії Бельгії добре організовані - там хороші зарплати, соціальне страхування на найвищому рівні. Але вони весь час скорочують кількість працівників і винаймають дедалі більше підрядників. А ті підрядники беруть інших підрядників, і цей ланцюжок довжелезний. Усе перетворюється на базар: у мене є люди, ні, в мене дешевше!

Замовляти частину робіт у підрядників - абсолютно легальна схема в ЄС. Тож часто бельгійські будівельні гіганти користуються послугами польських будкомпаній. Це дозволяє зекономити чимало коштів.

Роні Матайсен, секретар бельгійської профспілки ACV:

Тридцять п'ять - сорок євро за годину - такі витрати будуть у бельгійської компанії на будівельника середнього рівня. Сюди входять відрахування у фонд соціального страхування та інші податки й зарплата. Працівник отримає 15-16 євро, а після сплати податків - приблизно 10-11.

Якщо ж привезти працівників з-за кордону, наприклад із Польщі або Чехії, то податки вони сплачуватимуть уже в країні, звідки прибули, і значно менші. Як наслідок - кожен четвертий будівельник у Бельгії фактично приїхав сюди у відрядження. Й українці, до речі, тут лідирують серед вихідців з-поза меж ЄС.

Фредерік Де Віспеларе, експерт з досліджень ринку праці в ЄС (Університет м. Лювена):

У 2020-му кількість працівників, які перебували в Бельгії у відрядженні, загалом знизилась на 6%. Водночас, якщо подивитися, скільки серед них українців, то їх стало практично вдвічі більше - із приблизно 8 тисяч у 2019-му до 14 тисяч у 2020-му.

Із таким зростанням робітників українцям час створювати тут свою профспілку, не зовсім жартома каже представник бельгійського об'єднання працівників. Разом захищати свої права легше.

Роні Матайсен, секретар бельгійської профспілки ACV:

Українським заробітчанам, я хочу сказати, що Бельгія - хороша країна, і ми шукаємо професіоналів і знаємо, що українці добре працюють. Та моя порада - завжди просіть підписаний контракт на папері. А якщо з'являються якісь проблеми, звертайтесь у трудову інспекцію чи профспілку.

Не боятися звертатися в трудову інспекцію радить й Іполіт. Адже обіцянки начальника, що зарплату виплатить "пізніше", "зовсім скоро", "коли гроші перекаже замовник", часто перетворюються на мильну бульбашку.

Іполіт Кавтеладзе, грузинський заробітчанин:

Все работодатели, которые хотят кинуть рабочих, у них одна и та же схема: они обвиняют тех людей, у кого мы работали, то есть человека, с кем у него контракт был, что он не заплатил, и в течении недели придут деньги. И вам не дадут ни за вторую неделю, ни за третью, ни за четвертую. Просто вас используют как рабов.

Разом із колегами-українцями Іполіт уже знайшов іншого роботодавця в Бельгії, й після місяця простою бригада нарешті почала працювати. І продовжує тримати контакт з інспекторами.

Олег Цой, український електромеханік:

Мне лишь бы его наказали. Чтоб больше никто не страдал - вот, самое главное.