На сесії Парламентської асамблеї Ради Європи обговорять ситуацію на кордонах Білорусі [ Редагувати ]

Термінові дебати Парламентської асамблеї Ради Європи відбуваються сьогодні у Страсбурзі. Представники ПАРЄ мають обговорити багато нагальних питань. Одне з найгарячіших - ситуація, що склалася на кордоні ЄС та Білорусі.

Натомість питань, що стосуються України, напрочуд мало. Так, проблему про політичне переслідування російською владою корінних народів в окупованому Криму відхилили. Про голосні теми та події на черговій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи - Олена Абрамович.

На порядку денному цієї сесії ПАРЄ українських питань немає, проте гарячих дискусій у кулуарах чимало. У першу чергу через відхилені списки кандидатів від України на посаду суддів до Європейського суду з прав людини. Україна уже третій рік поспіль не може поміняти суддю. Цього разу через те, що один із поданих кандидатів - від партії влади.

Олексій Гончаренко, член української делегації в ПАРЄ:

В Раді Європи дуже чутливо ставляться до таких речей, коли влада просує свого представника на посаду судді Європейського суду з прав людини. Треба розуміти, що ЄСПЛ розглядає справи в першу чергу проти держави, тобто проти влади. Така політична заангажованість тут не вітається.

У поданих українською делегацією списках - Микола Гнатовський, Гаяне Нуріджанян та Олександр Мережко. Мережко - депутат від "Слуги народу", голова комітету з питань міжнародних справ ВР. Усі троє, запевняє голова делегації, достойні кандидати з великим досвідом і відібрані незалежною комісією. І подали їх через те, що формальні правила цього не забороняють.

Марія Мезенцева, голова української делегації в ПАРЄ:

Через те, що критерії не прописані чітко, тобто немає заборони політично афілійованої кандидатки/кандидата балотуватися. Немає критерію, якщо людина працювала в структурах, чи працювала разом із структурами суду, вона не може балотуватися. Ми бачимо це на прикладі, до речі, російського списку. Кандидата якого асамблея рекомендує.

Голова української делегації вирішила оскаржувати ухвалене комітетом рішення. І стала вимагати переглянути правила і прописати їх чіткіше.

Ще одне питання, яке на цій сесії українські делегації не вдалося відстояти - це дебати щодо порушення прав кримських татар. Після проведення саміту "Кримська платформа" їх на окупованому півострові розпочались масові арешти. Проте ситуацію в Криму уже обговорювали на літній сесії. Тож натомість вирішили розглянути можливість оновити минулий звіт.

Марія Мезенцева, голова української делегації в ПАРЄ:

Процедура дозволяє їй оновити процес, або це називається follow up - подивитися, чи щось виконується або ні. Я вам можу одразу сказати - з цього файлу ми дуже мало чого бачимо в позитивному прогресі, ба більше - у нас є знову 40 затриманих кримських татар, які звинувачуються по статті тероризму, 12-15 років.

Натомість українські депутати відстояли і таки домоглися внесення у порядок денний дебатів щодо мігрантської кризи, яку на кордоні Литви, Латвії і Польщі організувала Білорусь.

Ви знаєте, що там криза, вже є загиблі.  Лукашенко просто завозить біженців з Іраку, з Афганістану і направляє їх просто фізично через кордон, в першу чергу в Литву, і жахлива насправді ситуація.

Уникнути цього обговорення намагалась російська делегація, та її аргументи не врахували. І дебати таки відбудуться у четвер.