Війна на Донбасі: обстріли українських позицій відбуваються цілодобово [ Редагувати ]

На Сході тихо не буває. За словами армійців, ворог обстрілює наші позиції - і вдень, і вночі. З передової - репортаж Станіслава Кухарчука.

На спідометрі 150, а за вікном руїни Донецького аеропорту. Цю дорогу українські військові називають "дорогою життя"- вона постійно прострілюється ворогом. Бойовики закріпились у терміналі й звідти ведуть вогонь по проїжджих протитанковими керованими ракетами. На позиціях під самим ДАПом наші бійці уважно стежать за противником - він звідси на відстані автоматного пострілу.

Та покамість сьогодні тішина…

У такі туманні осінні ранки Сашко особливо уважний. Майже до обіду тут стоїть туман, а для ворожих ДРГ він найкраще прикриття.

Олександр, військовослужбовець ЗСУ:

По туману погана видимість і ми погано видимо і треба наблюдати, та обережно, спостерігати частіше.

Сашкові ледве виповнилось 20, але вправно воювати він уже навчився. Помітивши рух з боку противника в напрямку наших позицій, хлопець без вагань хапається за кулемет.

Українські бійці змушені саме так відповідати на будь-які дії противника. Адже мовчання тут дорого коштує - позиції буквально всіяні вирвами від ворожих снарядів та мін. Востаннє бойовики накривали наших хлопців із важкої артилерії.

Розривним, замєдлєним б'ють… Спеціально, коли снаряд заходить і розривається с замєдлєнієм.

Утім, до лінії фронту бойовики підтягнули не тільки артилерію, а й важку бронетехніку, розповідає Максим. Для ворога цей напрям стратегічний - звідси відкривається пряма дорога через селище Піски на Покровськ.

Максим, військовослужбовець ЗСУ:

Буває чуємо, що так зранку, десь з 5:30, з 6:15 вони прогрівають свою техніку і так само прогрівають з 22:00 до так само прогрівають її… Вони в готовності, я не знаю, яка в них команда, але піти вперед можуть.

Якщо так станеться, армійці готові гідно зустріти ворога. Сил і засобів - вистачає.