Українські військові відкривають вогонь у відповідь під Ясинуватою [ Редагувати ]

Наш кореспондент Станіслав Кухарчук поспілкувався з військовими на передовій. Його репортаж - далі.

Вечір. Ми рушаємо на ночівлю до наших позицій під окуповану Ясинувату. На півдорозі автомобіль зупиняється - далі тільки пішки, на машини тут у буквальному сенсі - полюють. Що ближче до передової, то голоснішими стають звуки війни.

Нас і ворога тут розділяє лише невелике озеро. Старший позиції взагалі ошелешує - українські укріплення виступом врізаються в лінію фронту, і це диво, що нашу групу не побив ворог.

В нас получається, що на правому фланзі й на лівому фланзі, грубо кажучи, контролює нашу територію.

До вогневих - пересування лише глибоким окопом, кожен метр нашої оборони прострілюється, і не тільки з кулеметів.

Над Донецьким степом сідає сонце. На позиціях Михайло проводить новоприбулим інструктаж. Що бій буде - жодних сумнівів.

Якщо противник відкриває вогонь в нашу сторону, ви знаходитесь в укритті з правої сторони.

Щойно Михайло закінчив, над нашими головами починають свистіти кулі.

Наші позиції під перехресним вогнем супротивника. Дистанція дозволяє й ворогу, й українським захисникам вести прицільну стрільбу.

Все уходьте.

"Володимирович" - так кулеметника називають побратими, найдосвідченіший і найстарший боєць у підрозділі. Чоловікові - 59, за плечима дві війни - строкову він служив в Афганістані, 2014 пішов на Майдан, а звідти - одразу на фронт.

Позивний "Володимирович", військовослужбовець Збройних сил України:

Вся мотивация - хочу что б мои дети жили счастливо, без войны, так, как наши деды, прадеды воевали …за что воевали!? За свободу. Так само и я - за свободу!

Боротися за Україну та волю "Володимирович" навчає на передовій і молодих бійців. У деяких його побратимів - це перша ротація. Але за кілька місяців на фронті хлопці вже освоїлись, і ворогу непереливки. Після нетривалої перестрілки - на позиціях знову запанувала тиша…

Михайло, військовослужбовець Збройних сил України:

Ми відкриваємо вогонь у відповідь і тиша дня на два, на три тиші… А потім, після того, знову починаються обстріли.

Осіння ніч хоч і довга, але минає без пригод. Противник отримав чергову порцію "заспокійливого". Та хлопці впевнені, що це не надовго. Війна - триває, а отже, боїв не уникнути.