Київський завод "Більшовик" продали майже за півтора мільярди гривень [ Редагувати ]

Не лише на доходи від ринку криптовалют сподівається українська влада, а й на велику приватизацію. Прибутки за розпродаж державного майна закладають у бюджеті щороку, і щороку - сума ця набагато менша за очікування.

Та цього тижня - з молотка пустили останнього "Більшовика". Завод у столиці з величезною територією майже в середмісті. Що тепер буде замість занедбаного підприємства? І скільки грошей надійде в державну скарбницю? Ігор Левенок склав кошторис.

Не минуло й п'ятнадцяти років! Україна продовжує велику приватизацію, яка була на паузі з часів продажу Криворіжсталі.

Стартова ціна один мільярд триста вісімдесят дев'ять мільйонів сімнадцять тисяч гривень!

Об'єкт торгів - колись відомий на весь світ столичний завод "Більшовик".

Ми постачали своє обладнання у Швецію, Англію, Німеччину, во Францію, в Італію, це ж о чомусь говорить...

Та від колишньої величі майже нічого не залишилося. Нині декомунізований завод здебільшого виробляє мільйонні борги.

Ігор Левенок, кореспондент:

Перший київський машинобудівний завод, відомий іще як завод "Більшовик", заснований у тисячу вісімсот вісімдесят другому році...

Заснований швейцарськими й чеськими промисловцями, націоналізований більшовиками. Завод виготовляв устаткування для цукроварень. А з часом його профіль істотно розширився.

Ігор Левенок, кореспондент:

У різні роки тут виробляли арматуру, переробляли гуму, пластик, будували парові котли й навіть оснащували військову техніку, та усе це лишилося в минулому.

Тепер більшість цехів виглядають ось так. Напівзруйноване підприємство. Кількість персоналу з шести тисяч скоротилася до двох із половиною сотень.

Це за п'ять хвилин не розповісти... Протягом десятиліть підприємство ціленаправлено знищували, його заганяли в борги перед бюджетом...

Це Михайло Шедов. Йому сімдесят. Понад половину життя відпрацював на цьому заводі. Від рядового верстатника до технічного директора. Міркує вже з огляду на теперішні реалії.

Михайло Шедов, технічний директор ПКМЗ:

В тому вигляді, в якому ми сьогодні існуємо - нам не потрібно. Нам не потрібно 35 гектарів, завод потребує обов'язкової оптимізації виробництва.

Завод і нині спеціалізується на металообробці, переробці гуми й пластмаси. Та мізерні обсяги виробництва спонукали Фонд держмайна продати колишній "Більшовик" першим після розблокування великої приватизації.

Ігор Левенок, кореспондент:

Нині завод став прикладом занепаду. Вісімдесят відсотків майна в аварійному стані. Борги понад п'ятсот мільйонів гривень. Та головна цінність цього об'єкта - земля! Тридцять п'ять гектарів у центрі столиці.

Від майбутнього власника, крім коштів за повний пакет акцій, вимагають відшкодувати всі борги. Зберегти виробництво бодай на одній із філій у Жашкові. Та інвестувати близько шістдесяти мільйонів у модернізацію устаткування.

Микола, токар:

Ну перевезут оборудование за сто шестьдесят километров, кто ж туда поедет работать? Мы ж понимаем какая цель и направление будет после продажи, дома будут строить.

У торгах беруть участь три компанії. Борються за об'єкт лише дві. Мінімальний крок аукціону - двадцять мільйонів гривень. Лунає тільки дві пропозиції й ліцитатор визначає переможця.

Продано учаснику під номером "один" за один мільярд чотириста двадцять дев'ять мільйонів сімнадцять тисяч гривень. Продано! (стукає молотком!)

Семихвилинні торги викликали подив. Ціна зросла на сорок мільйонів, а це лише три відсотки від стартової суми. Набагато менше ніж прогнозували.

Христина Зелінська керівник управління публічним майном "Transparency Internationale Ukraine":

Якщо робити таке оціночне судження і приймати до уваги скільки коштуватиме земельна ділянка, на якій розташований "Більшовик", то це в кілька разів більше. Це оцінюється як в три мільярди гривень. Можливо, якби цей аукціон був в електронному форматі й учасників було б більше, і конкуренція була б набагато більшою, і ставки були б вищими.

Дмитро Сенниченко, голова Фонду державного майна України:

Сьогодні на цей актив з боргами 500 мільйонів гривень за податки, за ЄСВ із занедбаними основними засобами без землі, він коштує стільки, скільки коштує. Я вважаю що це успіх.

Переможець аукціону - компанія "Дженерал Комерс". Цю компанію пов'язують із холдингом Василя Хмельницького, колишнього народного депутата п'ятьох скликань. А нині - успішного бізнесмена зі списку Форбс. Приватизацію заводу він прокоментував так:

Велика приватизація - це позитивний тренд для України. Тільки від продажу занедбаного старого заводу "Більшовик" державний бюджет отримає мільярдні надходження та погашення боргів у розмірі близько 500 млн грн. Але, що не менш важливо, у Києві з'явиться інноваційна та комфортна для городян інфраструктура у центрі міста, ефективний власник та мільярдні інвестиції, нові робочі місця та перспектива розвитку.

Що може бути на величезній території заводу? Фонд держмайна пропонує потенційний проєкт. Ось він. Червоним позначені ділянки під житлове будівництво. Сірим - під торгівлю та офісні центри. Зеленим - територія, яку продадуть адміністрації міста. Столична влада сподівається швидко домовитися із новим господарем. Щоб завершити будівництво Шулявської транспортної розв'язки.

Микола Поворозник, перший заступник голови КМДА:

Для розвитку цієї території, повноцінного розвитку, новий власник не менше зацікавлений у цій повноцінній розв'язці чим місто. Тому у нас тут є абсолютно прозорі стосунки, є абсолютно прозора мета для чого це потрібно робити.

У Фонді держмайна наголошують: це лише гіпотетична концепція розвитку, в рамках умов приватизації. Насправді новий власник сам вирішуватиме, що робити з територією. Тож, чи знайдеться там місце для шкіл, дитсадків та лікарень? Чи виростуть лише хмарочоси? Питання! Бо навіть у перспективному плані розвитку, який пропонує державна установа, жодного слова про соціальні об'єкти - немає.