Ні – насиллю: спеціалізовані шелтери допомагають жінкам реабілітуватися [ Редагувати ]

Коли замість допомоги - кулаки, а замість підтримки - психологічний тиск. Сотні жінок щодня стикаються з домашнім насиллям, та покинути кривдника наважуються лише одиниці. Адже здебільшого таким жінкам іти просто нікуди.

Хто готовий простягнути руку допомоги та як почати життя з чистого аркуша? Цікавилися наші кореспонденти.

Постійні конфлікти та бійки із чоловіком змусили Тіну разом з малим сином тікати з дому. Скандали і відкриту зневагу жінка терпіла рік, аж доки чоловічі стусани не дісталися дитини. Наразі мама з хлопчиком вимушені переховуватися від кривдника в спеціалізованому шелтері підтримки жінок, які постраждали від домашнього насилля.

Тіна, жертва домашнього насильства:

Сварки, побої, скандали, той, хто сильніший-розуміє, що той, хто слабший - залежний. З таких відносин треба йти. Морально. Було морально і переходило усе в фізичне. Тому що я була залежна. У мене діти. І моє нічого не рахувалося: ні те, що я робила, ні те, що я теж працювала.

Кризових центрів та осередків підтримки в Україні не багато. Здебільшого відкривають їх благодійники для жінок і дітей, які втомилися від побоїв. Тут можна не лише отримати прихисток, а й пройти реабілітацію.

Допомогти постраждалим вирішила Оксана. Кілька років тому жінка сама перебувала під тиском власного чоловіка і розуміє, як це - бути у безвиході. Втім, зараз волонтерка двічі на тиждень приїжджає до шелтеру і проводить фізичну та психологічну реабілітацію для тих, хто її потребує.

Оксана Стаценко, реабілітолог:

Я приїжджаю своїм автомобілем, своєю кушеткою, тут розкладаюся, працюю з тими, хто тут проживає. Така просвітницька робота, практична робота, щось поправить, і буває просто, я особисто вважаю, якщо жінка отримала масаж, задоволення, розслаблення - це теж збільшило її ресурси.

У цьому центрі підтримки є всі необхідні умови для проживання. Він розрахований на 12 людей. Проте в скрутні часи тут перебували 14 жінок і 9 дітей. Облаштовані кухня, ванна та спальні кімнати. Для малечі є спеціальний куточок для ігор.

Наталія Дресвяннікова, директорка шелтеру:

За стандартами ми приймаємо жінок за направленням соціальної служби або поліції. Але насправді ми приймаємо жінок і за самозверненням. Бувають випадки, коли жінка або фізично не може отримати направлення, або вона просто боїться це робити.

За статистикою, 67 відсотків українок пережили насильство, і тільки 17 відсотків хочуть отримати допомогу. За 2020 рік засудили 921 людину. Яким буде підсумок цього року - невідомо.