Війна на Донбасі: ворог поранив двох українських бійців, ще один загинув [ Редагувати ]

Один український військовий загинув минулої доби на Донбасі. Смертельного поранення зазнав головний сержант 24-ї бригади імені короля Данила - Віталій Павлисько. Це сталося поблизу Новозванівки, де ворог вів вогонь із мінометів 120-го калібру. Тоді ж осколками зачепило ще двох бійців, їхні травми не тяжкі, вони зараз у шпиталі.

Ворог цілив не лише в армійські укріплення, а й в інфраструктуру. Зокрема на Луганщині пошкоджено газогін. Як наслідок - понад пів тисячі будинків без газу. Про ситуацію на передовій більше - Ігор Левенок.

Передова на Луганщині. У такі моменти кожна мить може бути вирішальною. Армійці командують нам "в укриття". Ворожа зброя знову заторохкотіла.

А напередодні по цій ділянці супротивник вдарив з великокаліберної артилерії. Внаслідок ворожого обстрілу один український військовий загинув. Ще двоє - зазнали легких поранень.

Андрій, військовослужбовець Збройних сил України:

Наскільки я знаю, там у них п'янство процвітає. Вчора в них було якесь свято, якийсь день жовтневої революції, от вони і вирішили пустити салют у наш бік…Сто двадцятий калібр.

Ігор Левенок, кореспондент:

Час і відстань на війні завжди грали надзвичайно важливу роль. Людина не добігла до укриття кілька лічених метрів. І на цьому місці ворожа міна обірвала життя нашого бійця…

Це місце у бліндажі належало загиблому Віталію Павлиську. Львів'янин. Цього місяця йому мало виповнитися 48 років. Хлопці шанобливо називали чоловіка по-батькові Миколайович. Служив із дружиною в одному підрозділі. Має доньку та сина. Захищав Україну з перших днів війни на Сході.

Оксана, військовослужбовець Збройних сил України:

Родині дуже важко, з родиною ми спілкувалися дуже близько…

-Не знаю, тут всі в шоці. Ну секунда, є людина і все - людини нема. Весела людина, з юмором…

Андрій показує вирви і хвостовики від 120-міліметрових мін. Ворог гатив із двох напрямків. Били із заборонених артустановок "Нона". Вогонь коригували з дронів. Дерева скрізь посічені осколками. Цю ділянку фронту українські солдати утримують фактично у напівоточенні.

Вот такой осколок если упадет на расстоянии 50 метров, то може ще й шанси будуть. Я не знаю, на собі не іспитував, а єслі на расстоянії метрів двадцять, то ніякий бронежилет не видержить….

Хто вчинив цей обстріл, армійці знають. Кажуть, на тому боці проти них воюють ті, хто називає себе донськими козаками.

Андрій, військовослужбовець Збройних сил України:

Ми козаки, а вони кізяки, на жаль. Як можна носити портрети Леніна і царя рядом? Вони вже там заплуталися в своєму мишлєнії зовсім. Вони щитають, що ми тут молимося на Бандеру. Не молимося ми на Бандеру!

Армійці певні, безкарно такі обстріли для ворога не минуться. Жодної помсти - відповідь буде із холодним розрахунком.

-Я щитаю, що я військова людина. У мене не має бути помсти, я маю лише робити свою роботу.