Науковий співробітник Селекційно-генетичного інституту НААН Михайло Червоніс: "Біофортифікація сільськогосподарських культур - це здоров’я нації" [ Редагувати ]

Удосконалення потребують усі без винятку зернові культури, які споживають люди й тварини. А біофортифікація за своїм значенням сьогодні стала другою зеленою революцією, вважає кандидат сільськогосподарських наук, провідний науковий співробітник відділу генетичних основ селекції Селекційно-генетичного інституту НААН Михайло Червоніс.

Біофортифікація передбачає збагачення рослин мікро- та макроелементами, а також антиоксидантами.

"Чому це важливо для продукції? Функціональне харчування – термін, впроваджений японськими вченими, він передбачає, що спожитий продукт має не лише забезпечувати організм енергією, а й бути корисним для здоров’я. Хлібопекарська пшениця, яку ми маємо зараз, не є функціональним харчуванням.

Для виробництва хліба в Україні наразі використовують борошно, яке втрачає понад 70% мікро- та макроелементів з оболонкою. Тому сучасний тренд використання цілозернового борошна, борошна грубого мелення є актуальним. Це – саме те, що робили 100-150 років тому, і цей тренд повертається. Функціональний, збагачений мікро- та макроелементами продукт – це здоров’я нації", – зазначає науковець.

Він також наголосив, що кожний вид агропродукції має своє функціональне значення. Однак в Україні, на жаль, відсутня єдина державна програма, яка б регулювала збереження функціональних якостей продуктів і збагачення сільськогосподарських рослин мікро- та макроелементами.

"Нераціональне харчування провокує проблеми зі здоров’ям – цукровий діабет, серцево-судинні захворювання. Для того, щоб цього уникнути, не потрібно нічого вигадувати. Достатньо лише подивитися, як цю проблему розв'язують у цивілізованому світі, і переймати досвід", – стверджує пан Михайло.

Він повідомив, що у Селекційно-генетичному інституті, у відділі генетичних основ селекції проводиться робота зі створення та вивчення різноманітного генетичного матеріалу для селекції зернових культур спеціального технологічного використання. 

"Наприклад, селекція озимої пшениці з підвищеним вмістом у зерні білка та макроелементів. Для цього ми використовуємо дикі родичі пшениці. Знайшли ген, який підвищує вміст протеїну і водночас кількох ключових макроелементів. Ми вивчаємо цей селекційний матеріал і плануємо залучати його до схрещувань для створення сортів. Цей ген має назву Gpc-B1. 

Другий напрямок – голозерний ячмінь із підвищеним вмістом мінералів, зокрема засвоюваного фосфору. Американські та європейські вчені помітили, що 68% фосфора перебуває у зв’язаній незасвоюваній органічній формі. І коли людина споживає такий продукт, то відходи життєдіяльності просто забруднюють середовище. Цей фосфор потрапляє у водойми, і водорості, засвоюючи його, починають цвісти, а питна вода псується. Американці підняли це питання на дуже високий рівень і створили цілу серію мутантів, які блокують зв’язування мінерального фосфора. І, таким чином, переважна частина зернового фосфора засвоюється", – пояснює експерт.

Він зазначив, що таким чином одночасно розв'язується екологічна проблема та підвищується харчова цінність зерна.

"У нашому відділі є генетичний матеріал із такими мутаціями, ми його використали у своїй роботі й напрацювали методику ідентифікації мінерального фосфора. 

Серед наших цікавих винаходів – перший сорт бісквітної пшениці “Оксана”. Отримали авторське свідоцтво на голозерний ячмінь "Крікс", на підході — сорти пшениці та голозерного ячменю, збагачені мікро- та макроелементами, антиоксадантами, з підвищеним вмістом бета-глюканів. Маємо селекційний матеріал голозерного ячменю без глютену та з видозміненим крохмалем.

Крім того, є досить цікавий генетичний матеріал – ячмінь із кольоровим зерном. Ми маємо повну гаму кольорів. Зерно синього, фіолетового забарвлення має високу антиоксидантну властивість. А це і протидія шлунковим захворюванням, і боротьба з наслідками нервових стресів. Усе це успішно вирощується в Україні", – підкреслив провідний науковий співробітник відділу генетичних основ селекції Селекційно-генетичного інституту НААН.

Він зауважив, що фіолетове забарвлення характерне для примітивних диких співродичів ячменя африканського походження. Ці зразки теж є в багатій колекції Інституту, і науковці працюють із ними вже на рівні нових сортів. При чому за смаком такий ячмінь зовсім не відрізняється від звичного.

"Ці програми активно використовують Китай, Канада, Австрія, Чехія. У багатьох країнах зараз тренд на споживання чорного зерна. В Україні фермери теж цікавляться цим питанням, але поки на рівні невеликих пропозицій. На рівні держави, на жаль, поки такої зацікавленості немає. 

Хоча цей напрямок дуже перспективний, і думаю, рано чи пізно ми до нього дійдемо. Принаймні, протягом 10 років він буде реалізований. Іноземні інвестори готові вкладати в такі технології кошти. Адже здорове, збалансоване харчування – це здорова нація. І ми маємо до цього прагнути", – наголосив пан Червоніс.

Науковець також додав, що нині значну проблему для агровиробництва складає відсутність заготівлі по сортах.

"Товарна пшениця в Україні зараз налічує десятки сортів з особливими властивостями, які в жодному випадку не можна змішувати між собою. У реєстрі сортів близько 30% – іноземні, причому їхня якість набагато нижча за вітчизняні. Аграрії не мотивовані вирощувати високоякісні сорти зерна, тому що їм це економічно невигідно.

У рамках досліджень ми аналізували зразки англійської, німецької товарної пшениці, чистота сортів там сягає 100%. Тобто використовується один генотип, бо там є заготівля по сортах. В Україні це не діє, тому наша країна поки не готова до появи нових сортів пшениці та ячменю з особливими властивостями", – вважає пан Михайло.

За словами експерта, сорти спціального призначення мають вирощуватися за системою попереднього замовлення, а ціна за функціональний продукт повинна бути завищена. Так, на прилавках супермакетів можна бачити чорний рис, який коштує в декілька разів більше, ніж звичайний білий.

"Високоякісна продукція починається з високоякісного насіння. Слід використовувати сорти, які мають генетично обумовлену якість зерна", – резюмував представник Селекційно-генетичного інституту НААН.