Переговори в Женеві та Брюсселі: на які поступки Росії готовий іти Захід [ Редагувати ]

Два переговорних майданчики - одна тема. Безпека. У Женеві нині американці майже вісім годин говорили з росіянами. І ця зустріч відкрила цілу серію перемов із Москвою. Уже в середу в Брюсселі, вперше за два з половиною роки, відбудеться засідання Ради Росія-НАТО. Але перед тим в Альянсі вирішили поговорити з... Україною. Сьогодні із нашою делегацією зустрівся Єнс Столтенберг.

Тож про що говорили в Женеві та Брюсселі? На які поступки Росії готовий іти Захід? І які червоні лінії окреслює? За переговорами стежили одразу два наші спецкореспонденти - Дмитро Анопченко із Вашингтона та Олена Абрамович із Брюсселя. Вони вже зібрали всі подробиці, заяви та прогнози.

Кортеж із дорогих чорних автомобілів прибуває до диппредставництва Сполучених Штатів у Женеві. Тут, на американській території, і відбуватимуться безпекові консультації. Часових рамок немає, тож говоритимуть доти, доки буде про що. І доки знаходитимуть спільну мову. Адже з багатьох питань позиції Вашингтона й Москви кардинально протилежні.

Штати одразу дали це зрозуміти. Коли глави делегацій - перша заступниця Держсекретаря Венді Шерман і заступник глави МЗС Росії Рябков - вийшли для протокольного фото, вони навіть руки одне одному не потисли. Звісно ж, це можна списати на карантин, але на минулих зустрічах ці дипломати хоча б ліктями торкалися...

Дмитро Анопченко, кореспондент:

Тут, у Держдепі США, уже надходять перші коментарі щодо Женевського діалогу. Зокрема, що Америка готова обговорювати з Москвою великий перелік двосторонніх питань, але не збирається торкатися теми безпеки своїх союзників за їх відсутності. Зрозуміло, що йдеться, зокрема, і про Україну.

У Держдепі також кажуть, що налаштовані винести певні питання за рамки Женевської зустрічі.

Тему Північно-Атлантичного альянсу залишать на 12-те січня - на обговорення Ради Росія - НАТО. Тема Донбасу - це, радше, розмова на рівні ОБСЄ, яка відбудеться у Відні 13-го числа.

Щодо НАТО, глава американської делегації просто виклала загальну позицію Штатів: кожна країна має сама визначати, до яких альянсів приєднуватися.

Росіяни ж прагнуть, аби в Женеві почали детально, пункт за пунктом, розбирати їхні вимоги, які вже опубліковані. І з частиною яких Штати в принципі не можуть погодитися.

То й же Держсек Блінкен наголошує: ніхто і ніколи не обіцяв, що НАТО не розширюватиметься...

Дмитро Анопченко, кореспондент:

Через усі ці розбіжності Женевська зустріч навряд чи дасть конкретні результати. Хіба загальне розуміння того, що треба просто починати діалог, аби, зокрема, домогтися деескалації ситуації на українському кордоні…

Для цього США готові піти і на певні поступки - і "оф-рекорд" у Держдепі пояснили на які саме. Дати гарантії, що Штати не розгортатимуть свої ракетні системи на території України, та обмежити кількість і масштаби НАТОвських навчань біля російських кордонів.

Водночас готовий і "план Б", на випадок загострення, - і його теж оголосять у Женеві. У ньому - я процитую високопосадовця Держдепартаменту – "набір фінансових санкцій, обмежень експортного контролю для ключових галузей промисловості Росії, збільшення кількості НАТОвських підрозділів на території країн-союзників та підвищення безпекової допомоги Україні".

Олена Абрамович, кореспондентка:

У НАТО тим часом - червоні лінії сьогодні звіряли з Україною. Тут, у штаб-квартирі в Брюсселі, у середу має відбутися перша за останні роки Рада Росія - НАТО. І той факт, що за кілька днів до її початку сюди запросили на розмову делегацію з України - потужний сигнал підтримки.

Прибути мав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, та Київ у останній момент змінив склад делегації. Її очолила віцепремʼєр Ольга Стефанішина. Зустрів її Генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Єнс Столтенберг, Генеральний секретар НАТО:

Примарно очікувати, що вже цього тижня, після завершення запланованих зустрічей усі проблеми будуть вирішені. Та я сподіваюся, що є воля обох сторін, зокрема, й російської, бути в процесі, який допоможе запобігти новому збройному конфлікту в Європі.

На які саме поступки Альянс готовий піти, аби запобігти війні, найбільше турбує Україну. Бо хоч у НАТО постійно заявляють про "завжди відчинені двері", реалії - інші. На думку брюссельських аналітиків, Німеччина та Франція налаштовані запевнити Росію, що зараз Україну до НАТО ніхто не запрошуватиме.

Ольга Стефанішина, віцепремʼєр-міністр України:

Ми всі повинні усвідомити, що вимоги Росії до союзників не слід розглядати як переговорну позицію. Агресор не може ставити умови, поки російські танки не виведуть за межі українських кордонів. Росія намагається перенести дискусію, погрожуючи новою війною, не роблячи жодних кроків до мирного врегулювання в рамках Мінського чи Нормандського форматів.

У питанні членства в НАТО в Києва зʼявилися нові союзники: Фінляндія і Швеція. Стурбовані також Грузія і Молдова.

Ольга Стефанішина, віцепремʼєр-міністр України:

Питання нерозширення НАТО на східну Європу стало також питанням права країн ставати членами Альянсу. Сьогодні і Фінляндія, і Швеція вже є частиною цього дискурсу разом із Україною.

Зустрічі цього тижня, а це не лише Женевські консультації, чи Рада Росія - НАТО, а також і засідання ОБСЄ в четвер - не фінал, а початок тривалого процесу переговорів із Москвою.