Народні купання: як почуваються люди, що пірнають уперше? [ Редагувати ]
Пірнула в ополонку й наша Валерія Коломієць. Це було її перше занурення. Які отримала враження? І які рекомендації готова дати тим, хто ще не наважився на крижану купіль - дивіться.
Для когось це вже звична справа, а хтось до ополонки йде вперше. На Набережній Київського водосховища - повно люду. Вікторія на свято Водохреща чекає щороку. Пірнати в крижану воду - для неї традиція.
Вікторія, жителька Києва:
Мабуть, років 10 окунаюсь. Ну скажімо імунітет трішки щоб покращився, покращити самопочуття, можливо, позитивні гормони радості виділяються від такого стресу для організму.
Брати Олександр і Сергій на крижану купіль ідуть разом. І хоч для одного з них сьогодні це вперше, кажуть - налаштовані позитивно.
Усмішка не сходить з облич братів навіть після занурення. Кажуть, адреналін - бадьорить.
Валерія Коломієць, кореспондентка:
На вулиці мінус п'ять, а відчувається як всі мінус 15, проте ані мороз, ані вітер не завада цим охочим пірнути в ополонку з крижаною водою. Бо щиро вірять - вода на водохреще - цілюща. Перевіримо?
До ополонки йду рішуче, хоча холоду боюсь дуже. Що ж до самого процесу - він простий. Занурившись до ополонки, треба тричі пірнути та перехреститись.
Валерія Коломієць, кореспондентка:
Для усіх, хто пірнає сьогодні вперше - це емоції та відчуття які не схожі абсолютно ні на що.