Батьки латають стару школу власним коштом на Рівненщині [ Редагувати ]
Потрісканий фундамент і стеля, яка щомиті може впасти. У таких умовах - фактично в аварійній будівлі - навчаються діти на Рівненщині. Школу звели понад 60 років тому, приміщення жодного разу не ремонтували капітально. Батьки з року в рік власним коштом латають стіни й просять владу побудувати новий навчальний заклад, але чиновники кажуть - зачекайте. Скільки саме - запитувала Сніжана Сидорук.
Цю школу в селі Млинок звели понад шістдесят років тому - із залишків церкви, яку зруйнувала радянська влада.
Марія Супрунюк, учителька української мови та літератури Млинківського ліцею:
Стіни тонкі, все валилося. Дуже було важко. Якщо сказати про цю школу, яка вона була, то - страхіття. Тут це вже оббили трошки. Не дай боже, зайти вам зверху на спортзал - провалитеся.
Понад дві сотні дітей тісняться у старих пристосованих класах.
Олександр Касянчик, директор Млинківського ліцею:
Була майстерня в приміщенні школи, ми перенесли її в приміщення столові, тому що нема де нам діток розміщати. Так само одного класу була учительська - переробили, зробили. Там була колись столовонька, така невеличка, туди перемістили.
Батьки нарікають: для дітей у цьому закладі - жодних умов.
Тетяна Калюта, жителька села Млинок, мати трьох школярів:
Спортзалу нема, він не отоплюється, стеля прогнута. Діти хочуть займатися фізкультурою - немає де. Води - немає: ні прибиральницям, ні дітям, ні руки помити, ні напитися немає.
У приміщенні школи немає ані їдальні, ані вбиральні. До них учням і вчителям у холод, дощ чи мороз доводиться бігати через двір за сотню метрів.
Людмила Блищик, другокласниця Млинківського ліцею:
Подзвонить дзвінок - ми йдемо, вдіваємся і біжимо в їдальню. - Далеко бігти? - Нє. Трошечки. - Куди? - Покажи нам? - Отуда о.
І педагоги, і батьки щороку старезне дерев'яне приміщення латають як можуть.
Наталія Ошурко, жителька села Млинок, мати шістьох школярів:
Вже там латка на латці. І підлога, і стеля, і стіни - все ж завалюється, осипається. Просідає. Село зростає, дітей більшає, а школа - гіршає.
Те, що ця школа - найгірша в громаді, - визнають і місцеві чиновники.
Богдан Квачук, голова Зарічненської селищної територіальної громади:
Вона на сьогодні визнана в аварійному стані. будем розробляти проєктно-кошторисну на нову школу. Ми її не в змозі будемо побудувати, розраховуємо на підтримку обласного бюджету.
Та чиновники кажуть, поки що допомогти нічим. Цього року планують добувати лише ті, за які вже взялися раніше.
Сергій Подолін, перший заступник голови Рівненської облдержадміністрації:
Питання по селу Млинок, воно є актуальним, ми будемо планувати, якщо це стосується державної підтримки - не раніше 2023 року.
Наступного року в Млинку школярів іще додасться, та де їх розмістити - вже й не знають. Як і того, скільки часу ще втримаються стіни аварійної будівлі.