Ситуація на фронті: противник вів вогонь з гранатометів і стрілецької зброї [ Редагувати ]

Сьогодні на фронті - два ворожих обстріли. Поблизу Пісків і Водяного противник вів вогонь з гранатометів і стрілецької зброї. Українські захисники відкривали вогонь у відповідь. Втрат у війську немає. Із бійцями на передовій спілкувався Ігор Левенок.

-Противник активізувався, починає обстрілювати наші позиції з безпілотників. Нещодавно скинули на наші позиції ВОГ вчора увечері…

ВОГ - це невелика осколкова граната. На щастя, ніхто із військових не постраждав. Таку підступну тактику ворог застосовує не вперше. Фронт на Донеччині. Наш український Нью-Йорк, на межі з окупованою Горлівкою.

-Противник не зраджує своїм традиціям. Застосовує стрілецьку зброю, великокаліберні кулемети. Також останнім часом збільшилася кількість безпілотників.

Ворожа розвідка активізувалася. І це факт, кажуть військовики. Дрони літають чи не щодня. Хлопці припускають, можливо, супротивник вивідує слабкі місця української оборони. Якщо так, то справа марна,- кажуть наші десантники.

Денис, військовослужбовець Збройних сил України:

Я більш ніж упевнений у цьому. Є мінні поля, в нас у кожному підрозділі є протитанкові засоби, керовані ракети, ті ж самі СПГ, РПГ, тобто ми забезпечені в достатній кількості цими засобами. Також артилерія завжди наведена на танконебезпечні напрямки, тобто у будь-якому разі ми завжди зможемо дати відсіч.

Іще більшої впевненості у своїх силах армійцям додає військова допомога від західних партнерів. Її українські армійці вже опановують і доволі успішно.

Андрій, військовослужбовець Збройних сил України:

Це завжди в нас віталося і ми завжди вивчали новітні зразки зброї натівської на навчаннях різних, на співпраці. Ну це дійсно, час не стоїть і нова зброя потрібна. Вона більш ефективна в умовах сучасної війни.

Але не тільки зброю ці вояки можуть протиставити ворогові. Переважна більшість хлопців у окопах - це молоді, мотивовані, навчені солдати й офіцери. Олександрові - двадцять один. Два роки у війську. Пішов добровольцем.

Олександр, військовослужбовець Збройних сил України:

Щоб щось зробити і допомогти, а не сидіти десь. Тим більше, що зараз війна і ховатися чи викручуватися якимось чином від армії, це неправильно.

А це Віталій, йому - двадцять. І ось його мотивація.

-Захист Батьківщини. В мене батько служив і я вирішив піти по його стопах. - До речі, а як батьки відреагували на ваше рішення? - Спокійно, це мій вибір і вони прийняли його таким, яким він є і все.

І хлопці впевнені, жодного метра української землі чужинцям не віддадуть. І українців закликають вірити у своє військо.

Вже не раз ми їм показували і давали зрозуміти, що так не буде, як вони хочуть.