У Харкові працюють дев'ять центрів з допомоги постраждалим від домашнього насильства [ Редагувати ]

Кожна п'ята жінка у світі - стає жертвою домашнього насильства. Це - офіційна статистика. Для допомоги постраждалим лише в Харкові працює дев'ять центрів. Яку підтримку там пропонують? Бачила Світлана Шекера.

Інна Логачова згадує, як тікала разом із чотирма дітьми від свого оскаженілого чоловіка.

Інна Логачова, жертва домашнього насильства:

Он начал пить, и у нас произошла стычка, его со старшим сыном. Отобрал у ребенка телефон, а там пароль стоит. И он за этот пароль кинулся драться. Хотя ну не его ж телефон. Он сам крупный, под два метра, такой здоровый мужчина.

Перелякана жінка зателефонувала до поліції. Там - дали адресу кризового центру, де жінка з дітьми знайшла тимчасовий прихисток.

Ірина Краснолобова, директорка закладу "Центр із надання допомоги постраждалим від насильства в сім'ї":

В центрі постраждала особа може отримати консультації психолога. Тут працюють соцпрацівники, які можуть допомогти у відновленні документів. У прописанні певного алгоритму дій - що саме робити та що саме робити у випадку насильства надалі.

У цьому кризовому центрі жінки можуть пожити десять днів. У них не питають документів чи медичних довідок. Адресу центру знають лише соцпрацівники, її приховують, аби чоловіки-агресори не знайшли жінок.

Ірина Краснолобова, директорка закладу "Центр з надання допомоги постраждалим від насильства в сім'ї":

Тут є кімнати для дівчат, які можуть перепочити, тут обладнані дитячі місця, де діти можуть бути розташовані. Є кухня, мінімальний набір для приготування їжі та посуд. Є санітарний вузол, де дівчата можуть попрати свої речі.

Таких жінок, як Інна, за минулий рік лише в Харкові - було півтори тисячі.

Іншим жінкам, зі свого досвіду, Інна радить - у жодному разі не терпіти. Бо чоловік, який хоча б раз підняв руку на жінку, вже не зупиниться.

Інна Логачова, жертва домашнього насильства:

Абсолютно сразу уходить, бежать. Вот в моем случае не уходить, а бежать из своего дома, забирать детей, себя, маму, потому что ты одна. Если что-то случится со мной, дети будут в интернате. А если не будет меня, ну кому они нужны...