Андрій Ярмоленко відправив на батьківщину машину швидкої допомоги [ Редагувати ]
Загалом із Лондона відправили три автівки.
Швидка для рідного міста. Український футболіст та гравець лондонського Вестема Андрій Ярмоленко відправив на батьківщину машину швидкої допомоги. Загалом із Лондона відправили три автівки. Де їх використають і які героїчні люди їх супроводжують - розповість Світлана Чернецька. Ви можете допомогти придбати машини швидкої допомоги! Номер картки 5457 0822 7140 9992
На стоянці англійського футбольного клубу Вест Гем - три автівки швидкої допомоги та з десяток українських волонтерів. Цього разу саме звідси вирушає конвой гуманітарної допомоги для України. Бо одну із машин купив півзахисник Вест Гему Андрій Ярмоленко.
-Пів машини загружено продуктами харчування, ззаду медикаменти.
Ці волонтери відправили вже понад 30 швидких на батьківщину. Вони й допомогли футболістові завантажити машину усім необхідним.
Андрій Ярмоленко, футболіст:
Я українець, як і кожен українець, який перебуває не в Україні, закордоном, ми намагаємося хоч якось допомогти нашим людям. І якщо ця швидка врятує хоч одне життя, то я думаю, що всі ці люди, які допомагали мені в організації, в придбанні цього авто, вони будуть щасливі.
Лондонські волонтери знайшли водія, який безкоштовно доправить автівку до місця призначення. Швидка поїде до пошматованого війною рідного міста Ярмоленка - Чернігова.
Коли почалася війна, дружина і старший син Андрія були в Україні. Їх вдалося швидко вивезти. А от батьки футболіста залишилися в Чернігові і пережили весь жах окупації.
Андрій Ярмоленко, футболіст:
Звичайно, я в курсі всього, що було, що зараз і, звичайно, важко про це балакати.
Футболіст точно знає, що швидка рідному місту життєво необхідна. Британець, який зголосився її відвезти, показує начинку машини.
Швидка, хоч і секонд-генд, але пройшла повне техобслуговування і готова до роботи.
Насправді у Британії зараз ця машина не вважається швидкою за законом. Тому нам не можна їздити з ввімкненими вогниками, бо ж з ними швидкість водіння взагалі необмежена.
Сам Алед не тільки привезе до України автівку, він планує залишитися. За професією чоловік - хірург, тож сподівається, його фах стане в нагоді.
Алед Джоунз, хірург, волонтер:
Ми тут працюємо з жертвами ДТП, інших нещасних випадків, тож у мене немає досвіду роботи з військовими травмами, але з другого боку, медпрацівники в Україні теж не мали багато досвіду з такими видами травм до недавнього часу, буду розбиратися вже на місці.
Також Ярмоленко знайомиться із ще одним водієм-добровольцем. Це Майкл Дженкінз із Вельса.
-Найс ту міт ю. Добрий день, добрий день. Я лише хочу сказати дякую за вашу службу, ми це дуже цінуємо. Дякую, дякую вам обом.
Майкл вже не вперше поїде до України. Лише в грудні він повернувся додому, коли закінчився його трирічний контракт зі Збройними силами.
Майкл Дженкінз, волонтер, відставний вояк:
Мій досвід був на Донбасі. Ми захищали Україну від просування окупантів. Але очевидно, все змінилося. І зараз набагато гірше, ніж раніше. Але я не здивований жодним звірствам. Бо навіть коли я служив, то під час так званого перемир'я ми втратили 56 морських піхотинців. Росіяни щодня порушували перемир'я. Одного разу, коли наш командир домовився із командиром противника про те, що ми відправимо медиків забрати поранених та мертвих, то їх теж всіх убили. І для мене це чергове підтвердження, що з цими людьми не можна ані домовлятися, ані їм довіряти.
Майкл - професійний вояк, відслужив у морській піхоті королівської армії.
Майкл Дженкінз, волонтер, відставний вояк:
Збройні сили України та Великої Британії дуже різні. Українські - ще дуже молоді, але вони виросли так сильно, за такий короткий період. І там є пристрасть, там є братерство, сестринство, усі там об'єднані однією метою і ця мета - зробити Україну безпечною країною.
За час служби в ООС, Україна стала Майклові рідною. І не лише метафорично. Він одружився з українкою, яка допомагала йому з перекладами. І збирається повернутися на фронт, що поститися за вбитих колег та хоч трохи наблизити перемогу.
Майкл Дженкінз, волонтер, відставний вояк:
Якщо люди помирають, то помирають. Я вірю, що це заради свободи України, це заради свободи Європи, заради моєї родини, яка живе в Україні, людей, які живуть у Німеччині, Франції, бо це матиме ефект доміно.
Ось і лондонські волонтери роблять усе можливе, щоби допомогти співвітчизникам боронити рідну землю.
Андрій Ярмоленко, футболіст:
Це все можна сказати дрібниці, в порівнянні з тим, що роблять наші хлопці на передовій. Це просто як якесь бажання висловити підтримку, сказати їм дякую за те, що вони роблять. Просто показати, що ми всі українці, ми всі повинні бути зараз всі разом.
Не обійшлося і без футбольних пристрастей. Хірург Алед виявився відданим вболівальником збірної Вельсу.
Алед Джоунз, хірург, волонтер:
Я перевірив і побачив, що Україна грала з Вельсом у 2016-му, то був товариський матч перед чемпіонатом Європи. Рахунок був 1:0 на користь України і це Ярмоленко забив один гол, уявляєте. Але насправді дуже приємно з ним познайомитися.
Тепер на валлійській футболці Аледа майорить підпис українського футболіста. А дві збірні можуть вже наступного місяця зустрітися на полі - на відборі до чемпіонату світу.
Я одягну її 5 червня, але буду щасливим, хто би не виграв. Футбол переможе.
Ці футбольні м'ячі лондонського клубу з підписом Ярмоленка теж підуть на благодійність. Їх виставлять на аукціон.
Всі українці, і не тільки українці просто пишаються, що такі люди в нас в країні, те, що ми зараз всі разом і зробимо все можливе для перемоги, - слава Україні, героям слава, - вам просто дякую за допомогу, - вам дякуємо.
Останні побажання щасливої дороги, і водії готові до подорожі.
Іще три швидких із Британії вже наступного тижня працюватимуть на дорогах України. Одна їде до Києва, інша до Чернігова і ось ця до Бородянки. А лондонські волонтери вже продовжують пошуки нових машин для відправлення на батьківщину.
