Волонтерки із Дніпра тримають кулінарний фронт: кожного дня готують по 150 порцій [ Редагувати ]

Боронити незалежність України, мирне життя Європи та світову демократію можна не лише в окопах. Кулінарний фронт продовжують тримати волонтери у Дніпрі. За одним великим кухонним столом стоять ріелтори, бізнесмени, працівники ОСББ... Про їхні тилові, але не менш гарячі будні розкажуть мої колеги.

Більше двох місяців щодня дівчата зустрічаються на ось цій кухні. Без вихідних з 9 ранку і до 13 години дня готують майже 150 порцій їжі.

Свіжий салатик, перша страва, обов'язково м'ясне, а ще фарширований перець чи голубці. Головне, кажуть дівчата, аби все було смачним і поживним.

Сейчас мы готовим начинку на голубцы. Так как у нас ребята с ожогового центра и дети-переселенцы, у нас мясо говяжье. С рисом, лук, морковка в зажарке ну и сейчас будем фаршировать.

Меню дівчата складають одразу на тиждень. Так вони можуть зрозуміти, які продукти є, а які потрібно ще докупати. У постачанні із продовольством їм допомагають небайдужі.

Анастасія Стець, голова ОСББ:

Мы делаем посты в фб, с фотографиями и видео. Просим у людей помощь. Кто сбрасывает 50 грн, кто 100, что тысячу, кто 3 тысячи, но каждый раз люди отзываются. Кто продукты привозят, вот девочки и нам постоянно продукты привозят.

За два місяці спільної роботи на кухні дівчата розвінчують міф - на одній кухні можуть вжитися і кілька господарок. Жодного разу між ними не було сварок чи непорозуміння, хоча і зізнаються, за одним столом поєднує їх лише волонтерство і бажання наблизити перемогу.

Ольга Пономарьова, власниця студії:

У нас кто-то директор, кто-то риелтор, кто-то ОСББ. Пирожки у нас готовят женщины уже в возрасте, они любят готовить тесто это. Изначально у нас много друзей пошли защищать в ТРО на блок-посты. Они понимали, что там жена может приготовить, но их там много, кого-то кормят, кого-то нет.

Вже сьогодні волонтери готують для тероборони, опікового центру та для переселенців. Коли готові пайки забирають та розвозять до адресатів, на кухні робота не припиняється. Дівчата роблять заготовки на наступний день. І так 7 днів на тиждень. Та тут ні на що не нарікають, ані на втому, ані на брак вільного часу. Адже впевнені, стоятимуть біля плити ще не довго, адже скоро перемога.