Люди повертаються у звільнені від окупантів села: яке життя у селищі під Харковом [ Редагувати ]

Люди повертаються у звільнені від окупантів села. Село Мала Рогань під Харковом звільнили 26 березня. Тут йшли жорстокі бої, окупанти не відступали. Бо з цієї висоти - обстрілювати мегаполіс. Та нині люди повертаються у село. І часто замість своїх хат знаходять руїни та згарища.

Наші кореспонденти теж поїхали в Малу Рогань. Що вони там побачили - далі.

Мала Рогань. Це село одразу за кільцевою дорогою Харкова. Звідси місто видно як на долоні. Російські війська зайшли сюди у середині березня.

13-го числа зашли сюда танки БТР. Нас обыскали. Обыскали каждый дом на нашей улице. Вышел дедушка с погреба, они звали хозяина, кто не выходил, они простреливали ворота.

У будинках та в погребах окупанти шукали військових.

Ну они спустились в наш погреб, тоже светили там фонариками. Смотрели под низом нет ли... Не знаю, что они там искали, может быть, наших военных каких-то.

Люди - жили у підвалі. У перерві між обстрілами виходили на вулицю, щоб приготувати бодай щось поїсти.

Місцеві селяни розповідають: танки стояли в кожному дворі. Вийти з села, звідки постійно стріляли окупанти, люди змогли тільки згодом, пішки.

Олексій, мешканець с. Мала Рогань:

Себя вели как хозяева. Пошли по домам, пошарились там что-то. Страшно было потом. Страшно, когда остаешься один. И когда всё кроет кругом и не знаешь, дошли родные или нет. Вот это страшно.

Малу Рогань звільнили однією з перших. Були тяжкі бої. І лише тепер люди змогли повернутися. На подвір'ях і досі стоять спалені російські танки. А на городах лежать снаряди. Від багатьох будинків практично нічого не лишилося.

Олег, мешканець с. Мала Рогань:

А що нічого немає воно погоріло все. (Все згоріло?) Все. Одна кімната ціла осталось. І все більше нічого немає. Комната отак бачите. Нічого немає.

У будинку цього чоловіка залишилися від будинку розвалені стіни й випалені вогнем кімнати.

І хоч біля вікон людських хат стоять спалені танки, а на городах і в люках - покинуті тіла окупантів, життя все ж бере верх. Люди планують своє майбутнє - мирне життя.