Україна може втратити результати десятків років роботи селекціонерів [ Редагувати ]

Україна може втратити результати десятків років роботи селекціонерів і виведені зразки зернових культур. На Харківщині від російських бомбардувань постраждав Інститут рослинництва імені Юр'єва. Там зберігався генетичний банк насіння зернових - жита і пшениці. І це - може стати катастрофою. Чому?

Наша Світлана Шекера побувала в Інституті - тож більше про ситуацію - в її матеріалі.

Це ж в усіх полях таке. Скрізь, де не йди, де не ступни, скрізь таке. Осколки, снаряди рештки валяються. Частина нерозірвавшихся є.

Селекціонер Сергій Авраменко показує територію селекційної станції.

Ось тут насіннєвий завод був. Вщент знищена спалена техніка стоїть, спалені зерновози автомобілі.

Тут створювали нові сорти зернових культур - як звичайної пшениці і жита, так і рідкісних - полби, спельти, однозернянки. Науковці працювали над виведенням озимого гороху. Виводили сорти, які гарно б росли і давали урожай на українських землях, де мало дощів. Цього року - встигли лише посіяти.

Сергій Авраменко, науковий співробітник Інституту рослинництва ім. Юр'єва Національної академії аграрних наук:

Все це висіяли, дивіться, воно зараз заростає бур'янами. І це не лише вся наша колекція. Значно більше на інших полях. Все заростає бур'яном. Але територія ще не розмінована. Частково, бачите, ви від снарядів прямо біля цієї колекції. Ось вирва. Тут треба обережно ходити тому що під ногами все що завгодно можна знайти.

Після обстрілів села Елітного, де розташована селекційна станція, розбиті приміщення й техніка, немає сіялок і молотарок. Знищені лабораторії з унікальним обладнанням.

Бачите. Лабораторія селекції сої написано. А весь лабораторний корпус, де знаходилася селекція сої, уся їх лабораторія дотла спалена. Спалена взагалі дотла. Не залишилось нічого взагалі абсолютно. Лабораторія селекції сої згоріла, селекції озимої пшениці теж дотла вигоріла.

Зараз вкрай необхідно захистити жито й пшеницю від бур'янів, щоб зібрати, навіть вручну, серпами, хоча б якусь кількість цінного селекційного зерна.

В бур'янах, бачите, все заростає бур'янами. Якщо через тиждень на пшениці, ну критичний термін - це тиждень. От якщо гербіциди не внести на пшениці, то бур'яни обженуть пшеницю, і все. Жито оце ще справиться з цією проблемою, більш-менш справиться. А пшениця ні.

Науковець каже - інститут рослинництва імені Юр'єва треба негайно рятувати. Потрібно повертати фахівців, знайти техніку і гербіциди. Бо це - питання продуктової безпеки. І не тільки України. Те зерно, яке є в сховищах, довго не збережеться. А через рік-два може так статися, що й сіяти буде нічого.

Сергій Авраменко, науковий співробітник Інституту рослинництва ім. Юр'єва Національної академії аграрних наук:

Якщо зараз не врятувати ті посіви селекційні, які зараз є в полі, озимих культур і ярих культур, якщо їх не врятувати, якщо їх не захистити від хвороб від шкідників від бур'янів, то в принципі нам нічого буде збирати. А якщо нічого буде збирати, нам нічого буде передати в насіннєві господарства. Для розмноження. Чим вони будуть засівати поля в 2023 році? В 2023 році створиться дефіцит саме продовольства.

Насіння можна купувати і за кордоном. Проте там закуповують зазвичай кукурудзу, соняшник, ріпак.

Сергій Авраменко, науковий співробітник Інституту рослинництва ім. Юр'єва Національної академії аграрних наук:

Але якщо говорити про ті ж самі зернові культури, зернобобові культури, то тут звиняйте, кращих сортів, ніж українські сорти, немає. Принаймні я говорю про зону нестійкого і недостатнього зволоження, в якій от ми знаходимося. Це основні виробники продовольства для України, це південна Україна, центральна і східна Україна.

Сергій Авраменко певен - ситуація критична і безпрецедентна. Ланцюжок виробництва насіння не переривався навіть під час другої світової війни. Якщо селекційним станціям не допомогти зараз, ми можемо втратити результати десятків років праці селекціонерів.