90 відсотків будинків зруйновано у Вільхівці під Харковом [ Редагувати ]

У майже повністю знищеному окупантами селі Вільхівка, що під Харковом, і досі живуть люди. Більшість населення - а це переважно жінки та діти - виїхали.

Ті ж, хто залишилися - досі оговтуються від нашестя рашистів. Люди живуть у зруйнованих будинках, та самотужки намагаються приводити до ладу те, що лишилося від їхніх осель.

У Вільхівці під Харковом після нашестя росіян зруйновано 90 відсотків будинків.

Летело оттуда и оттдуа. Это порасшибало, ну стекол нету нигде...

Валерій показує те, що залишилося від його майна. Чоловік зі старенькою мамою у перші дні війни ховалися в погребі, коли ж вирішили перебігти в лазню - поряд прилетів снаряд.

Валерій, житель с. Вільхівка:

Если б буквально метр - все, мы б там на мясо были б! Тысяча осколков, были бы мясом!

Бабусю таки поранило - нині вона в лікарні. А сам Валерій зараз допомагає сусідам, бо в минулому працював столяром.

Валерій, житель с. Вільхівка:

Разрывалось же и у соседей тоже. Все пострадали. Основное делаю, страпилы ставлю, ну чтоб ровно было. А себе еще не знаю - потому что ни шифера, ну материалов нету, с чего делать?

Зі сльозами на очах згадує загибель свого товариша і сусіда 70-річний пан Микола. Пенсіонер розповідає, як ворожі танки заїхали в село на світанку та почали нищити все на шляху - безбожно руйнуючи домівки, в яких були люди. І сусід не встиг вибігти на вулицю.

Я хотел достать его, он крикнул, он живьем сгорел. Я хотел его достать, но я не смог.

Ворожі снаряди зруйнували житло пана Миколи. Проте ні чоловік, ні його дружина не хочуть нікуди їхати з села. Щоб допомогти нашим воїнам у боротьбі за рідну Вільхівку, пенсіонер не побоявся навіть поцупити боєприпаси в окупантів.

Микола, житель с. Вільхівка:

А я украл у них шесть ящиков РПГ! И отдал нашим! Говорю: ребята, только бейте их! Бейте! Было чисто, аккуратно, а теперь что?! Когда это теперь делать?

Інший мешканець села - теж Микола - у розпачі, бо рашисти перетворили Вільхівку на руїни. Проте чоловік не втратив людяності. Нещодавно зарізав порося та нагодував односельців. І навіть під обстрілами Микола дбав про своє господарство.

Бахкает, бахкает, а ми картошку садим! Работаем!

У селі залишилося лише кілька десятків людей, переважно - це чоловіки. Жінки з дітьми виїхали.

Микола, житель с. Вільхівка:

Жена моя в Полтаве. Я говорю: спасайся, Нелечка! А я остался здесь, и останусь, и сдохну здесь, потому что я люблю свою землю!

Окупанти зайшли до Вільхівки в перші дні війни та нівечили село майже місяць. Проте українські бійці таки змогли визволити населений пункт. Ліквідували сімдесят російських загарбників, 27 - взяли у полон, також захопили три одиниці ворожої техніки.