На Хмельниччині учасник бойових дій навчився створювати ікони [ Редагувати ]

Творчість як реабілітація. Ідея аж ніяк не нова. Але реальні приклади - вражають. На Хмельниччині учасник бойових дій - після контузії та інсульту - навчився створювати ікони. Нині різьбяр допомагає ЗСУ і мріє про студію, де міг би навчати дітей з особливими потребами та реабілітувати військовиків. Приголомшливі роботи майстра вже оцінили і українські, і закордонні експерти. Тепер подивимося і ми з вами.

Чим точніше ти робиш маленькі ювелірні деталі, тим цікавіше людині, яка на це дивиться.

Інструменти й дерево свого часу витягли Анатолія з того світу, на два роки його прикував до ліжка інсульт. Чоловік - учасник бойових дій. Проте найбільший його біль - трагічна загибель дружини, яка носила під серцем їхнього первістка. Анатолій не бачив у житті сенсу, поки не почав створювати ікони.

Анатолій Козак, різьбяр:

Для створення цієї ікони в мене пішло вісім порід деревини. Це слива, горіх, груша, черешня, чорний горіх. Це різновидність горіха. Дуже цікава.

Інструменти чоловік виготовляє самотужки. А деревину збирає на Бакоті. Кожну ікону майстер створює з молитвою і добрими думками. Мабуть, тому його вироби мають чудодійну силу.

Анатолій Козак, різьбяр:

Коли жіночка підходить згорблена, а потім вирівнюється й у неї очі світяться. От це для мене самий найбільший подарунок. Коли я бачу цю взаємодію енергіями.

Майстер має уже чимало українських і міжнародних відзнак. Та найбільше пишається дипломом з Польщі.

Анатолій Козак, різьбяр:

Фотовиставка була. І мені звідти прийшов диплом, я зайняв перше місце, бо я представляв всю Україну. Канєшно для мене був трохи шок, але дуже приємний.

Анатолій Савчук, голова Хмельницького обласного Товариства інвалідів:

Талант від Бога, Це його душа, це його творчість, Ми всі прагнемо, щоб світ був досконалим. І вот Анатолій у своїх роботах це нам демонструє.

Свої знання Анатолій передає тим, хто цього потребує. Займається з дітьми з особливими потребами, пораненими військовими.

Анатолій Козак, різьбяр:

Щоб їх підняти духом, вилікувати і щоб вони були відчували себе такими, як всі, тоєсть, повноцінними людьми.

З перших днів війни Анатолій вступив до лав Тероборони Хмельниччини і подарував побратимам ікону, яка стала символом перемоги.

Анатолій Федорук, заступник керівника Штабу добровольчого батальйону:

Йому було таке боже видіння, була така сімейна ситуація життєва, і йому було прийшло видіння робити такий подарунок і він подарував нашому добробату. І він є нашим оберегом.