Трагедія в маріупольському пологовому: як рятували породіль [ Редагувати ]

Це стало одним із поворотних моментів у цій війні. Ще до Краматорська, Бучі та Азовсталі. Напевне, уперше світ побачив варварство росіян, коли ті скинули бомбу на дитячу лікарню і пологовий у Маріуполі. Навмисно! Там були десятки поранених і досі невідомо, скільки загиблих. Кадри, як рятували породіль зі зруйнованих корпусів, шокували весь світ. Геннадій Стамбула - про одну із тисячі маріупольських трагедій.

Там что, были маленькие бандеровцы? Беременные женщины пытались стрелять по Ростову? Что это было?

Російський міністр Лавров нервово крутить шнурок, в'яже вузлики і несе нісенітницю іноземним журналістам. А кремлівські пропагандисти підхоплюють лавровське марення: мовляв, вибух на дворі маріупольського пологового будинку - це режисована постановка. Мовляв, викопали яму - ніби воронку, облили людей червоною фарбою, зігнали масовку.

Вскоре появляются вот эти высокохудожественные кадры. Единственная беременная девушка на фоне развалин на одном кадре ее несут медики, на другом она позирует завернутая в одеяло.

Головна героїня так званого інсценування - блогер Маріанна Вишемирська. Це її фото з'явилось на обкладинках світових ЗМІ.

Потім Маріанну зацькували росіяни в соціальних мережах: мовляв, погана з неї актриса. Наступного дня після вибуху вона народила дівчинку. І незабаром поїхала до батьків в окупований Донецьк, звідки родом. Там дає велике інтерв'ю кремлівським пропагандистам. Вмить із "брехливої українки" вона стає для росіян так званою "звільненою жертвою київського режиму".

Олена Потапова майже детально пам'ятає, як усе було насправді! Напередодні - 6 березня - вона народила хлопчика. Незабаром її мали виписати. Вже тоді в Маріуполі не було електрики, води та зв'язку. Тому з чоловіком визначилися: чекатимуть на евакуацію, а в пологовому безпечніше їй та малюкові.

Олена Потапова, переселенка з Маріуполя:

Это было 9 марта. Только покормила ребенка, слышу летит самолет. Все взрывается. Ребенок подо мной. Дети плакали. Люди кричали.

Легенда про те, що українські військові захопили пологовий будинок та тримають в заручниках породіль з дітьми - росіяни почали розкручувати ще за тиждень до удару. Аби потім, сказати світові: дивіться, вони самі себе підірвали! Проте, всі три пологові в Маріуполі працювали до останнього, поки їх не розбомбили окупанти.

Під бомбардуваннями лікарі навіть приймали пологи. До вибуху за тиждень тут з'явилися на світ десять немовлят. Також оперували поранених. Їх були сотні. Везли з усього міста.

Ігор Бражник, лікар маріупольської лікарні №3:

Тут трупов около 50 вывезли. В основном, 99% это минно-взрывная травма. Полиция и МЧСники нам помогали. Они больных привозили, по возможности эвакуировали. Так оно было...

Ігор Бражник підтверджує - бази "Азова" в корпусах маріупольської лікарні номер три не було. Він один із тих лікарів, хто був тут до останнього дня роботи закладу і залишається там дотепер. Нещодавно - завідувач дитячої реанімації, а нині за окупаційної влади - виконувач обов'язків головного лікаря.

Ігор Бражник, лікар маріупольської лікарні №3:

Тут оперировали акушерские. Роды принимали, кесарево сечение делали.

В цьому корпусі недавно зробили капітальний ремонт. Завезли дороге сучасне обладнання. Воно так і лишилося під завалами. А у підвалі досі живуть люди. Ті, хто вже не має дому.

Микола Осиченко жив у будинку буквально за кілька метрів від лікарняного комплексу. Каже: чув не один вибух. Пізніше виявилося - це здетонувала киснева станція у дворі пологового. А другий снаряд скинули з літака десь у центрі міста.

Микола Осиченко, керівник "Маріупольського телебачення":

И они пытались из этого выкрутиться. Там был штаб боевиков - окей не было, там не было детей - были, они сами себя... вот это все. Потом был драмтеатр, они сделали то, что не смогли сделать украинские политики за эти 8 лет. Они заставили мариупольцев ненавидеть россию.

Що ж насправді сталося в маріупольській лікарні? Два вибухи таки зафіксовані на цьому відео.

Світ міг і не побачити ці кадри, якби не репортери міжнародної інформаційної агенції. Вони опинилися неподалік місця вибуху - тому встигли зафільмувати весь жах.

Євген Малолєтка, фотожурналіст:

Одна із служб поліції допомогла нам отримати зв'язок, ми приїздили до них, в них був супутниковий інтернет. Ми відправляли через них. Але це були останні дні…

Десятки поранених, а скільки загиблих у лікарні - ми, напевно, ніколи не дізнаємося. Відомо, що на ношах несуть важко поранену Ірину. Лікарі не змогли врятувати ані її, ані дитину.

Геннадій Стамбула, кореспондент:

А чи варто взагалі щось комусь доводити: був авіаналіт на пологовий будинок чи не було? Є беззаперечні відеоматеріали та свідчення очевидців маріупольської трагедії, про яку вже знає весь світ. Жорстокості та цинізму російських бойовиків немає межі .