8-річний хлопчик допомагає ЗСУ: майструє та продає сувеніри [ Редагувати ]
Ілля вірить: перемога України не за горами.
Він більше не виходить у двір і не грається з однолітками. Восьмирічний Ілля з Ужгорода вирішив допомагати ЗСУ і наближати перемогу тим, чим вміє. Хлопчик зайняв майстерню тітки-керамістки. І цілими днями майструє там патріотичні сувеніри. Потім їх продає, а виручені кошти віддає на потреби армії.
А ще у Іллі є заповітна мрія, як найшвидше сходити з татом на риболовлю. Але для цього, йому потрібна перемога України, бо ж тато на фронті. Мар'яна Мартин продовжить тему.
Ілля Мачехін - житель Ужгорода:
Все, можемо починати, глина готова.
Серйозно та зосереджено 8-річний Ілля порається з глиною. Розмякшив її, відбив та викатав.
Далі вирізає круг, і починає формувати виріб.
Ілля Мачехін - житель Ужгорода:
Як робота висохне, Ілля відправить її до печі, а потім візьметься розфарбовувати. Працює хлопчик натхненно, бо ж це не просто його хобі, а справжній бізнес. У 8-річного є мрія. На яку йому дуже необхідні гроші.
Ілля Мачехін - житель Ужгорода:
Я б хотів дуже, щоб ми побистріше виграли. В мене тато теж пішов на війну, зараз я роблю тарілки і на ЗСУ гроші відправляю.
Що таке війна хлопчик відчув ще з самого початку вторгнення росії в Україну. Його батько пішов на фронт захищати Батьківщину. А 2 березня у Іллі та його рідних зник зв'язок з бабусею. Вона жила в Маріуполі.
Тетяна Літус - жителька Ужгорода:
42 дня в окупації, в підвалах сиділа, зв'язку у нас не було з нею з 2 березня. І їх всіх вивезли, спочатку це було ДНР, потім їх вивезли в рашу, там фільтраційні табори, десь 3 табори вона пройшла.
Збирав гроші хлопчик на спінінг, бо дуже любить риболовлю. Але тоді Ілля вперше витратив свої заощадження, аби допомогти бабусі виїхати з небезпеки. Про це жодного разу не пошкодував. Бо у свої роки вже знає, добро повертається з торицею.
Тітка Іллі, Тетяна Літус, професійно займається гончарством. Хлопчик буквально витіснив її з майстерні. Свої дитячі розваги змінив на роботу. За кілька днів змайстрував вже не одну сувенірну тарілку. Його завдання - виготовити посуд, а Тетяна опинилася на почесному місці - маркетолога.
Та і майстриню племінник надихнув на виготовлення нової колекції посуду.
Тетяна Літус - жителька Ужгорода:
І я така всьо, настільки прекрасна серія, ось це жовто-блакитні такі кольори, що я теж собі таке хочу. Ну, і от так і моя серія жовто-блакитна саме в цих кольорах зародилася. А потім там нові написи, гасла сьогодення. Я з України, руський воєнний корабль, іди по напрямку, дім.
Ілля вірить: перемога України не за горами. Знає, що його зусилля не марні. У кожен виріб вкладає душу. Твердить: добро обов'язково переможе зло. І чекає, що його тато вже зовсім скоро знову піде з ним рибалити.
Ілля Мачехін - житель Ужгорода:
Тату, привіт. Я передаю тобі огромний привіт, і хочу, щоб ти побистріше приїхав до мене. Дуже сильно обніму.
