Експерти британських аналітичних центрів висловились про війну в Україні [ Редагувати ]
Зеленський на відміну від путіна, не відмежовується довгим столом
Неймовірний бойовий дух українців та несподівана стійкість армії - ці чотири місяці світ захоплювався нашими бойовими звитягами. Як значно меншій силі вдалося так довго протриматися, та ще й завдати таких значних втрат окупанту - ці запитання ми поставили експертам двох найвпливовіших військових аналітичних центрів Великої Британії. Підсумує розмову Світлана Чернецька із Лондона.
Світлана Чернецька, кореспондентка:
Повномасштабне вторгнення росії не стало несподіванкою для військових аналітиків тут, у Британії. Дані розвідки були надто переконливими. Але вже з першого дня війни все пішло не так, як прогнозували експерти. Бо від однієї із найсильніших армій світу чекали координованих атак і вмілого планування. Натомість побачили хаос та розгубленість.
Вільям Альберк, директор відділу стратегії Міжнародного інституту стратегічних досліджень:
Російські сили не мали доброї координації. Вони відправляли бронемашини однією дорогою, піхоту іншою, а логістичний супровід ще іншою, замість того, щоби захищати й прикривати один одного. Це дозволило Україні чудово використовувати малі тактичні підрозділи з легкою протитанковою зброєю і розбивати російські сили. Вони використовували географію, топографію, вони заводнювали місцевість. Робили все, аби зупинити та розділити росіян.
Вільям Альберк запевняє, що завдяки професійності українців, битву за Київ вивчатимуть в університетах, як приклад, ефективного ведення війни. А його колега із Королівського інституту оборонних досліджень захоплюється ще й вигадливістю наших ЗСУ. Бо українські вояки не просто б'ються до останнього подиху, але й ідуть у зухвалі атаки. Чим добряче лякають і так деморалізованого ворога.
Джастін Бронк, аналітик Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень:
Іще одна помітна річ із технічного боку - це наскільки ефективна Україна у застосуванні новітньої зброї, яку передав Захід, і якої не так багато, зокрема, легких протитанкових систем, зі старими артилерійськими установками. Тобто зазвичай "Джавеліни" чи "Енло" зупиняли російські колони, знищуючи перші кілька машин, а вже потім старими-добрими "Градами" завдавали нищівних ударів.
То чому ж росія так невдало почала війну? Аналітики кажуть: тут варто подякувати... особисто путіну. Мовляв, військових навіть не допускали до планування вторгнення. Розробкою займалися в Кремлі, президент особисто, разом із верхівкою спецслужб. І лише за добу до початку операції повідомили керівництво армії.
Вільям Альберк, директор відділу стратегії Міжнародного інституту стратегічних досліджень:
Кожна військова операція базується на політичних вказівках. Тож спочатку важливо зрозуміти політичну мету, і вже виходячи з цих параметрів військові лідери планують операцію. І очевидно, що путін сказав, слухайте, українська армія така корумпована, що ми за кілька годин її візьмемо, нам не потрібна велика операція, йдіть на Київ.
Джастін Бронк, аналітик Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень:
Очевидно, що росія була готова до масштабних санкцій та глобальної геополітичної ізоляції і такі жертви мали сенс лише, якщо за це - москва б змогла взяти Україну силою під свій контроль. Тобто можливо об'єднати разом із Білоруссю в такий собі проєкт новоросії чи великої росії. І увійти в затяжну конфронтацію із Заходом.
Аналітики погоджуються, що кремль не готувався до затяжної війни. І мав змінювати тактику на ходу. А тепер у битві на сході країна застосовує звичну радянську тактику. Тобто масованими артатаками знищує захисні позиції. Але це дуже повільний прогрес і вже найближчими тижнями може стати неефективним. Коли українці отримають системи залпового вогню великої дальності. Тоді можна буде знищувати скупчення артилерії, бази постачання, логістичні поїзди та склади з пальним. І це змусить росіян знову змінити тактику.
Вільям Альберк, директор відділу стратегії Міжнародного інституту стратегічних досліджень:
Коли путін зрозуміє, що він почне втрачати більше, ніж досяг, він зразу стане закликати до припинення вогню і намагатиметься залучити європейців виступати гарантами. Технічно він хотітиме поставити миротворців між завойованими землями та українцями. І перед цим він використає величезну кількість сили, страшну інтенсивність атак, збільшить кількість жертв серед мирного населення, робитиме жахливі речі, щоби привернути увагу європейців та пришвидшити перемовини. І тут вже в інтересах України не дозволяти припинення вогню, і продовжувати бій, щоби російські сили почали програвати, щоби умови миру диктувала Україна.
Джастін Бронк, аналітик Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень:
Український суспільний та політичний бойовий дух залишається доволі високим, більшість українців вірять, що Україна переможе. І це - дуже важливо. Бо сторона, яка вірить в перемогу - вже має величезну перевагу.
Окрім звитяжності українських вояків та неймовірної згуртованості суспільства, обидва аналітики відзначають іще одну велику несподіванку не лише для Заходу, але й самих українців. Це роль президента Зеленського. Який, на відміну від путіна, не відмежовується довгим столом, а їздить на фронт, зустрічається із сім'ями героїв та невтомно працює із західними урядами. А його вислів "мені потрібна зброя, а не таксі" - вже став крилатим. Щодо прогнозу розвитку подій - експерти називають два головні фактори. Як швидко Київ отримає необхідну зброю? І чи вдалося підготувати резервістів, які зможуть з цією зброєю працювати.
