Історичні паралелі: чим схожа радянсько-фінська війна з російсько-українською [ Редагувати ]

І крім українського питання у Мадриді в ці дні будуть говорити про приєднання до Альянсу Швеції та Фінляндії. Ці країни вирішили вступити в НАТО після варварського нападу Росії на Україну. Хоча Фінляндія - знає, як це - воювати з кремлем. Ще з 1939-го року. Коли Москва вирішила напасти на країну, в десятки разів меншу. І та війна теж задумувалася як бліц-кріг... 

Про історичні паралелі двох воєн, які розвʼязала росія - у матеріалі Ольги Жидецької. 

Ця пафосна пісня мала стати гімном блискавичної та переможної радянської кампанії проти незалежної Фінляндії. Однак гідної оспівування перемоги полчищам червоноармійців ця загарбницька війна не принесла. Велетенський, накачаний воєнною міццю монстр - СРСР - зламав зуби об крихітну і горду Фінляндію. Коли у грудні 1939-го радянські війська вдерлися на фінську територію - проти ворога повстало фактично все населення 3,5-мільйонної країни.

Антон Дробович, директор Інституту національної памʼяті України:

Радянський союз тоді, а тепер росія були впевнені, що вони великі і могутні і що вони переможуть швидко країну опонента. Вони недооцінили фактор, по-перше, боєздатності військових, які вірять в те, що вони захищають свою землю, вони відчувають свою землю. Фіни там використовували все можливе, вони вгризалися в кожний клаптик лісу.

Історики проводять багато паралелей і у методах ведення війни і приводах нападу росіян. Мовляв, якщо ми вас не підкоримо, вас окупують західні країни і загрожуватимуть країні Рад. У впевненості, що державу зсередини здадуть колаборанти та в нібито допомозі поспіхом створеному маріонеточному уряду в окупованому Теріокке.

Іван Патриляк, доктор історичних наук:

Сказали, що ми з Фінляндію війни не ведемо, що у нас договір з Демократичною Фінлянією, а ми просто не визнаємо буржуазний націоналістичний - фашистський наркоманський - значить уряд у Хельсинки. 

А ще в підлій брехні та перекручуванні фактів - коли радянська авіація бомбардувала фінські міста, московська пропаганда заявляла, що насправді літаки скидають хліб голодним робітникам.

Іван Патриляк, доктор історичних наук:

Та сама риторика, що й зараз - ми, как братья, по-братски, идем вам навстречу, асвабаждаем. А ви такі невдячні стріляєте по нас, не хочете асвабаждаться.

Боронити батьківщину фіннам, як і українським воякам, здається, допомагала сама земля. Двомільйонне радянське військо, що взагалі не очікувало спротиву та не було готове воювати узимку, захлинулося кров'ю на підступах до оборонної лінії Маннергейма. Очевидці з жахом згадують ті події.

Микола Пономаренко, учасник радянсько-фінської війни:

Театр военных действий - болото, снег, мороз, лес - вот это все, если вместе взять,то мы в тяжелейшем положении были.

Не в змозі кількісно протистояти червоноармійській орді, фіни долали ворога хитрістю та вправністю - маневрували, влаштовували засідки, диверсії. А знамениті фінські снайпери винищували командирів та залишалися невловимими. І врешті фіни вистояли, хоч і втратили десяту частину території.

Іван Патриляк, доктор історичних наук:

Совєцький союз за різними оцінками втратив - від 321 до 381 тисячі людей. Фінські втрати були теж страшні. Як на таку маленьу країну - 70 тисяч людей. Але на відміну від совєтів, фіни кожного свого бійця ховали з почестями і так далі. Фіни отримали моральну перемогу, тому що вони зберегли незалежність у цій війні.

Антон Дробович, директор Інституту національної памʼяті України:

Це екзистенційна війна. Як для фінів тоді, так і для нас зараз. Або ми переможемо і вистоїмо на своїй землі, просто матимемо свій дім і право жити так, як ми хочемо. Або прийде хтось могутні злий і нас переможе в несправедливій війні.

На територіях, які залишилися під контролем Хельсинки, фінам вдалося збудувати міцну успішну державу з високим рівнем життя. А її громадяни назавжди отримали щеплення від симпатій до комунізму тоді та «руського міру» тепер. А Москва - іще одну ганебну сторінку своєї історії. 

Антон Дробович, директор Інституту національної памʼяті України:

І я думаю, буде ще одна подібність потім. Радянський союз дуже не любив говорити про фінську кампанію. Так само буде і з росією. Учасники російсько-української війни, росіяни - будуть дуже соромитися цієї війни.

Єдина суттєва відмінність - тоді Фінляндія не отримала широкої міжнародної підтримки. І непокаране зло підживило апетити диктаторів, що розв'язали кровопролитну Другу світову.

Нині ж долати московських зайд Україні допомагає увесь цивілізований світ. І це дає надію, що правда таки переможе.

Й історія, замкнувши чергове коло, розпочне новий етап - перемоги над імперськими амбіціями та розвитку і добробуту для України.