Примусова паспортизація: загарбники залякують людей в окупації [ Редагувати ]
Російський паспорт - мітка ізгоя.
Паспорт із тризубом. Це і символ, і право жити в демократичній та цивілізованій державі. Право, яке у нас намагаються забрати. І яке зараз виборює кожен. Наш наступний матеріал - про примусову паспортизацію росіянами українців на тимчасово окупованих територіях. І про спротив людей і намагання, попри все, залишатися українськими громадянами.
Євген Онопрієнко, кореспондент:
Те, що колись апологети радянського режиму гордо діставали «из широких штанин», зараз на часі носити в кобурі. Адже за режиму сучасного рашизму прихвостні путіна намагаються перетворити російський паспорт на політичну зброю масового ураження.
Анна Маляр, заступниця міністра оборони України:
На сьогодні рф продовжує грубо і цинічно порушувати норми міжнародного права. Зокрема, намагаючись інтегрувати тимчасово окуповані території України до російського простору, росія розгортає пункти видачі паспортів рф, тому що планує збільшити кількість громадян РФ, тисне на людей, щоб вони почали отримувати ці паспорти.
І все це, звісно ж, за підтримки свого «бункерного фюрера». Місяць тому путін підписав указ, яким спростив процедуру отримання російського громадянства для жителів тимчасово окупованих територій України. Хоча ще у лютому - заявляв протилежне.
Володимир Путін, президент російської федерації:
В наши планы не входит оккупация украинских территорий. Мы ничего и никому не собираемся навязывать силой.
І все, що зараз тут відбувається, цей триколор - він нам чужий. Ми це не сприймаємо. Нам це не рівне.
Ми не покажемо обличчя нашої героїні. Бо вона досі мешкає з родиною в тимчасово окупованому Бердянську. Де патріотів - переслідують, де кожен українець - на рідній землі відчуває себе, мов у тюрмі.
В окупації ти пліч-о-пліч знаходишся з військовим, котрий поруч по вулиці йде з автоматом. І якщо йому щось не сподобалось, він підходить, дивиться твою сумку, твій телефон, питають тебе. Це проводиться для того, щоб зманіпулювати тобою, і ти пішла на співпрацю з окупантом.
Юрій Ірхін, психолог-криміналіст:
К нам, к украинцам, и ко всему украинскому они относятся как ко второму сорту. Мы для них не люди. Как в свое время у Гитлера было, есть арийская расса, которая имеет право на существование, остальное - это отбросы либо рабы.
Загарбники методично промивають мозок і залякують людей в окупації. Мовляв, не отримаєш паспорт - забудь про зарплату чи пенсію.
З Бердянська поїхало дуже багато молоді і залишилися літні люди. І вони чують пропаганду по радіо, телебаченню росії, тому що іншого зв'язку зі світом в них немає.
Юрій Ірхін, психолог-криміналіст:
Поэтому они манипулируют и спекулируют обычными человеческими ценностями. Человеческими слабостями. Ведь на оккупированных территориях остались либо люди, которые не имеют возможности выехать физически - нету средств, нету транспорта, возраст не позволяет.
Маріуполь, Херсон, Мелітополь… Свою політику жорстокого тиску й брудних маніпуляцій окупанти застосовують скрізь.
Іван Федоров, міський голова Мелітополя:
Тотальна паспортизація. Вона йде з сумісним примусом підприємців співпрацювати з окупантом. Кажуть підприємцям, що вони не зможуть вести свою діяльність, не зможуть працювати магазини, бази відпочинку, якщо до першого липня вони не зареєструються у новій податковій інспекції, яку рашисти утворили.
Втім десятки підприємців НЕ співпрацюють із ворогом. А біля паспортних столів нерідко вишиковується лише проплачена масовка - звезена заради картинки пропагандистських ЗМІ.
Сергій Хлань, депутат Херсонської обласної ради:
На минулому тижні вони зробили роздачу паспортів у Новій Каховці - знову таки, тільки колаборантам. І колу, наближеному до колаборантів. Щодо людей отримувати російські паспорти - я впевнений і знаю точно, що бажаючих немає.
Ще один наш герой - нещодавно евакуювався з Запорізької області. Він і досі боїться за своїх близьких, які залишилися там. А отже дає нам інтерв'ю на умовах анонімності:
Пункт видачі паспортів працює в місті Бердянську. Знаю, що вони активно працюють із населенням, але на території моєї громади мені не відомо жодного факту звернення наших жителів за отримання російських паспортів. Тому зараз вони придумали фішку - отримання 10 тисяч рублів у якості допомоги.
Євген Онопрієнко, кореспондент:
Намагаючись створити зі своєї «пурпурной книжицы» інструмент тиску на український народ, росіяни знову переграли самі себе. Бо тепер, подорожуючи, в аерпортах, готелях, вони змушені пред'являти документ-посміховисько.
Мы достали свои русские паспорта, женщина на регистрации начала так смотреть, попросила позвать кого-то, начали хихикать. И вдруг мама говорит: «Ты знаешь, на нас сейчас мотрят хуже, чем русские на таджиков».
Український паспорт у світі сьогодні - символ хоробрості та героїзму. Російський паспорт - мітка ізгоя. Наші люди вільно подорожують по світу без віз та кордонів. Навіщо їм квиток в РФ-концтабір?
Михайло Подоляк, радник керівника Офісу Президента:
Людям, які досі живуть на окупованих територіях, і яким під тиском усе ж доведеться отримати папірець із двоголовим орлом, варто пам'ятати - вони залишаються українцями! І ворожий документ у їхніх руках - це лише життєво необхідний крок.
Юрій Ірхін, психолог-криміналіст:
Они в оккупации. Они под ежедневным давлением их военных. Вооруженных людей. Каждую секунду у них есть высочайшая степень вероятности, что их могут просто-напросто убить. Тут самое главное, чтобы он не сдал украинский паспорт. То есть, чтобы выжить в тех условиях, он должен получить этот паспорт. Самое главное, чтоб он не отказался от Украины, а когда мы деоккупируем эти территории, он может демонстративно сжечь этот паспорт.
Євген Онопрієнко, кореспондент:
Десятки тисяч українців, які живуть на окупованих територіях, сподіваються, що їм не доведеться нічого отримувати й нічого потім палити. Бо звикли вирішувати будь-які питання цивілізовано. Бо вони - з України. Держави, де закон і право важать більше, ніж фіктивний папірець.
Ми йшли Приморською площею і мати купує дітям своїм солодку вату, і дівчинка каже: «Ма, давай, якщо Андрій візьме блакитну, то я візьму жовту солодку вату, і буде ніби прапор України». Розумієте, навіть діти чекають це, хочуть це, хочуть повернути сюди Україну.
