Як протидіяти дезінформації в умовах війни та яка роль взаємодії громадянського суспільства й уряду у цій боротьбі [ Редагувати ]

Сьогодні Україна захищає свою незалежність та територіальну цілісність на всіх фронтах. Війна не лише на полі бою, але й на інформаційному полі проти російського агресора ведеться щодня ще з 2014 року. Дезінформація, фейки, інформаційні та кібератаки - це вже звичні загрози для всього світу, та проти України така інформаційна зброя застосовується в десятикратних масштабах.

Як протидіяти дезінформації в умовах війни та чому взаємодія громадянського суспільства та уряду така важлива у цій боротьбі - про це під час круглого столу в Національній академії СБУ поспілкувались представники органів державної влади, громадських організацій, засобів масової інформації, а також міжнародні експерти. 

Організатори круглого столу: Національна академія СБУ, Фонд цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global Ukraine), ГО "Міжнародна академія інформації", координаційна платформа "Національний кластер кібербезпеки". Захід відбувся за підтримки Державного департаменту США.

"Радий, що сьогодні Академія СБУ об’єднала для обміну досвідом таке експертне середовище. Різноплановість оцінок і думок, об’єднаних спільною метою, збільшуватимуть географію впливу і ефективність боротьби з дезінформацією. Тому впевнений, що консолідація державних інституцій, громадянського суспільства, освітніх і наукових установ допоможе отримати найкращий результат", - зазначив у вітальному слові ректор Академії СБУ Андрій Черняк.

Під час круглого столу учасники обговорили методи протидії дезінформації, які використовують в Україні та за кордоном, а також правові основи і кібербезпекові особливості взаємодії громадського суспільства і державних органів задля протидії фейкам.

"У той час як військовий фронт відрізняється певними формальними правилами поведінки, у сфері пропаганди та дезінформації не існує жодних правил", - зауважив у своєму виступі заступник Міністра цифрової трансформації України Єгор Дубинський.

Він поділився останніми результатами взаємодії Мінцифри із громадянським суспільством. За його словами, з початку повномасштабного вторгнення російських військ Міністерству вдалось створити кіберармію - об’єднати зусилля близько 300 тисяч кіберфахівців різних напрямів задля протидії кіберагресії та поширення правди про війну в Україні.

Державний сектор на форумі також представили керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики Ігор Соловей та в.о. керівника Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Шаповалов.

Ігор Соловей наголосив, що немає простих варіантів завершення інформаційної війни:

Мені здається, що інформаційні війни ніколи і не завершуються. А ще не варто звужувати боротьбу з дезінформацією лише до моніторингу та фактчекінгу. Бо є три обов’язкових складових - це блокування ворожого контенту, далі створення контенту альтернативного. А також медіаосвіта - навчити людей самостійно не вестись на інформаційні атаки. Ті, які пропустить перші два фільтри.

А щодо нинішньої ситуації, то варто розуміти: інформаційна робота російських медіа та їх пропагандистів є частиною забезпечення бойових дій. А тому усі люди, які працюють у сфері російської пропаганди, є такими ж злочинцями, як ті, хто бігає з автоматами по території України.

На думку Андрія Шаповалова, особи, які свідомо поширюють дезінформацію, є інформаційними терористами. Він зауважив, для захисту інформаційного простору необхідно внести зміни до законодавства:

Інформаційні терористи мають знати, що їм доведеться відповідати перед законом як військовим злочинцям.

Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України також наголосив, що Україна перемагає в інформаційній боротьбі.

Голосом медіа під час роботи круглого столу стали генеральний продюсер програм "Цивільна оборона" і "Антизомбі" Оксана Дихніч та координатор порталу "Інформаційний спротив" Юрій Карін. Зокрема, Оксана Дихніч детально розповіла про російськомовні телепроєкти, які виходять з 2014 року для протидії дезінформації та розвінчання фейків кремля.

Війну, у тому числі інформаційну, не можна виграти у "білих рукавичках". Важливо пам'ятати, що одним із завдань російської пропаганди було атрофувати вміння аудиторії об’єктивно мислити, аналізувати і задавати питання. Глядача довгий час годували абсолютною брехнею – не тільки в ток-шоу і випусках новин, брехня була навіть у фільмах. Завдання контрпропаганди складне, тому що пропагандисти мають право на брехню. Натомість контрпропаганда не має права на неї. Має бути лише правда, але правда, яка подається через емоцію.

Її колега із медіасередовища нагадав, як після подій 2014 року формувалась система протидії дезінформації в Україні, створювались альтернативні канали інформації та зростала співпраця громадських організацій із органами держвлади та сектором безпеки.

"Ми продовжуємо боротись із окупантами. Моя мрія після нашої перемоги сказати: "Дякую всім, "Інформаційний спротив" закривається як проєкт", - наголосив Юрій Карін.

Співорганізатори заходу з Фонду Цивільних Досліджень та розвитку США (CRDF Global) - керівник з операційної діяльності Михайло Верич та менеджер проєктів Ебігейл Стоу-Терстоун розповіли про роботу їх організації в Україні, її ініціативи та можливості.

Серед реалізованих проєктів - створення Національного Кластеру Кібербезпеки, проведення курсів із кібергігієни, хакатонів, воркшопів для державних службовців, працівників об’єктів критичної інфраструктури, студентської молоді, ветеранів АТО/ООС.

Міжнародний досвід представили:

• експерти відділу публічної дипломатії Штаб-квартири НАТО Беата Паташова та Лариса Лацько із виступом про фейкові наративи, які росія поширює стосовно НАТО, нові форми протидії дезінформації та взаємодії із суспільством;
• фахівець із Оперативної робочої групи зі стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх справ Катаржина Суміславська, яка розповіла про механізм побудови стійкості суспільства та перехід від ери постправди до ери постдовіри;
• заступник керівника відділу по роботі з урядом Національного центру кібербезпеки Метт Кері, який поділився досвідом Великої Британії у боротьбі з дезінформацією та місінформацією. Зокрема, він навів приклади масштабних російських дезінформаційних кампаній, таких як у справі з отруєнням родини Скрипалів, та ефективні способи протидії їм.

Організатори та спікери висловили сподівання на подальші зустрічі в такому ж форматі.