Українська збірна готується до Warrior Games у Великій Британії [ Редагувати ]

Українська збірна готується до Warrior Games - "Ігор Воїнів". Тренування вже стартували у Великій Британії. Саме туди наших ветеранів запросили благодійники. Самі ж змагання відбудуться з 16 до 29 серпня, в американському місті Орландо.

Хто представлятиме Україну? І як іде вишкіл - розкаже Світлана Чернецька.

На наступні чотири тижні цей реабілітаційний центр в англійському Брайтоні - стане домом і тренувальною базою для українських ветеранів. Просто звідси наші спортсмени з тренерами відправляться до Сполучених Штатів - представляти Україну на престижних змаганнях "Ігри воїнів".

Лише місяць тому Юлія Паєвська повернулася із російського полону. А нині парамедикиня з позивним "Тайра" вже активно тренується. До Сполученого Королівства вона поїхала просто з лікарні.

Юлія Паєвська, учасниця української збірної ветеранів:

Спорт мене завжди витягує з найгіршого становища, дуже швидко збирає мене докупи. Замість того, щоби приймати пігулки такими порціями, я просто займаюсь спортом. Я потроху відновлююсь, мені це важко дається, мені вже не 20 років, трошки більше, через це, це потребує деяких зусиль.

Тайра впевнена, що й полон пережила лише завдяки спортові. Бо перед арештом саме готувалася до інших ветеранських змагань - "Ігор нескорених".

Юлія Паєвська, учасниця української збірної ветеранів:

Це страшний психологічний тиск, вони намагаються тебе зламати. Я бачила багато-багато речей, які жодній людині не пораджу бачити в житті. Ну мені ще повезло, бо я прийшла одним шматком, як то кажуть, тобто обидві ноги, обидві руки зі мною, звичайно, я дуже знесилена, я втратила багато ваги й м'язи спали, але загалом можна сказати, що стан задовільний.

Тайра змагатиметься одразу у чотирьох видах спорту: окрім плавання - це стрільба з луку, кульова стрільба з гвинтівки та паверліфтинг. Вона розуміє, що зараз далеко не у кращій фізичній формі. Але їде на ігри не лише змагатися, але й розповідати світові свою історію - історію знущань та жорстокості росіян. А ще нагадувати про страшну війну на її батьківщині.

Дмитро Афанасьєв, капітан української збірної ветеранів:

Першочергова задача - це присутність і участь команди. Донести до людей не просто якусь, продублювати картинку з телевізора, а розказати власні історії, історії тих людей, які нам близькі і які вони краще зрозуміють, що відбувається.

27-річний Максим професійно спортом ніколи не займався. Але поранення розділило його життя на "до" та "після". Він підірвався на протипіхотній міні у Донецькій області. Заново навчався ходити, а тепер - з протезом навіть бігає. Він представляє Україну в легкій атлетиці.

Максим Єрмохін, учасник збірної, військовослужбовець:

Коли ти бігаєш - ти повертаєш собі відчуття, що ти живий, це дуже круто. Мені - це трошки зрівнюється з відчуттям польоту, ти відчуваєш себе. Ти відчуваєш, що ти живий, а мозок ще підсвідомо тобі каже, що чувак, в тебе нема ноги, ти взагалі не мав ходити по ідеї, а тут ти гарцюєш - прикольно.

Максим, як і чимало інших вояків, поїхав на тренувальні збори просто зі служби. Усю підготовку до змагань збірна припинила після повномасштабного вторгнення. В міністерстві ветеранів вирішили скасувати поїздку і віддати зекономлені гроші міністерству оборони. Це 20 мільйонів гривень. Але несподівано допомогу запропонували британські благодійні організації.

Рената Гомес, представниця благодійної організації для ветеранів Bravo Victor:

Ми просто були в змозі надати безпечні та мирні умови, щоби ветерани могли зосередитися на тренуванні, а також дати простір команді реабілітуватися, тому що їм зараз не просто - вони не лише готуються до змагань, але й покращують свій моральний стан.

Завдяки щедрості британців - українська збірна зможе провести повноцінний збір. Бо нашим воякам-спортсменам навіть тренуватися було ні з чим. А тут їх повністю забезпечили необхідним спорядженням, зокрема з кульової стрільби.

Павло Кононенко організаційний менеджер української збірної ветеранів:

Наші британські партнери допомогли нам купити п'ять гвинтівок, два пістолети на реально шалену суму британських фунтів. Для того, щоб здійснити цю купівлю, довелося підписати такенний стос паперів, але це їх не перелякало. І це лише один із прикладів, якщо взяти всі ці 12 видів спорту, в яких ми приймаємо участь.

Наші спортсмени можуть похизуватися і новесенькими луками для стрільби. Головна тренерка каже, збірна розраховує повернутися зі Штатів із медалями. Хоча запевняє, кожен з учасників - вже переможець.

Олена Яновська, головна тренерка команди українських ветеранів:

Це люди надзвичайного характеру, надзвичайної мужності, надзвичайної сили, вони ніколи не будуть жалітися, що їм болить чи їм тяжко, вони будуть робити всю роботу, всі завдання, все будуть виконувати до кінця і в даному випадку моє завдання - вчасно їх зупинити. Вони справді незламні, тут іншого слова, мабуть, важко придумати.

Загалом з України приїхали 33 учасники збірної, 10 тренерів, запросили навіть родичів ветеранів. Зокрема, разом зі спортсменами тут дружина та син загиблого Андрія Котовенка. Він представляв Україну у паверліфтингу.

Тетяна Котовенко, дружина загиблого учасника української збірної ветеранів:

Він дуже хотів би, щоб ми були тут. Він дуже любив спорт, він жив спортом.

Андрій був ветераном АТО, ледь не втратив ногу після важкого поранення. Але повернувся на фронт після повномасштабного вторгнення. Загинув у бою під Ізюмом на початку травня. Його дружина каже, нарешті тут змогла трохи відновити свій моральний стан.

Тетяна Котовенко, дружина загиблого учасника української збірної ветеранів:

Мені тут не складно, тут я спілкуюся, мені навпаки, я ходжу весела, посміхаюся, сміюся - Мені теж тут подобається.

З початку війни українська збірна ветеранів втратила двох спортсменів та одного тренера. Саме загиблим побратимам свої перемоги присвячуватимуть учасники змагань. Українці вперше візьмуть участь в американських "Іграх воїнів". Показуватимуть свої сили й у веслуванні, і у регбі на інвалідних візках. Загалом - у 12-ти видах спорту.