Дівчина-сирота не може довести, що все життя мешкала на Херсонщині [ Редагувати ]

В окупованому Херсоні залишаються жити майже половина мешканців. Ті, хто не зміг виїхати: через відсутність грошей чи за станом здоров'я - вимушені постійно жити під тиском колаборантів. Людей змушують отримувати російські паспорти, погрожують відібрати дітей у разі відмови від російських шкільних програм, забороняють реєструвати новонароджених громадянами України. А ті херсонці, які змогли евакуюватися, стикаються з низкою інших проблем. Таких, наприклад, як отримати пенсію, відновити документи та зрештою, як жити у нових реаліях. Героїня наступного сюжету взагалі не може довести, що все життя мешкала на Херсонщині.

Це відео Віталіна зняла майже 2 місяці тому. То була її остання прогулянка рідним Херсоном.

Самое любимое, это Набережная, арестанка называется, вечный огонь.

Віталіна - сирота. Їй - 21 рік. Все життя прожила на Херсонщині. Та відколи росіяни захопили її край - дівчину охопив страх і невідомість. В душі була лиш надія вирватися з окупації.

Віталіна Синиця - переселенка з Херсону:

У нас были в машине женщина парализованная и бабушка 93 года. Русские солдаты нас остановили на последних блокпостах нас остановили с автоматами, начали выгонять с машины. Потом мы останавливали попутки.

Після декількох днів поневірянь дівчина-сирота потрапила таки в український Миколаїв. Перші питання виникли одразу - де жити і за що? Статус ВПО отримати не змогла. Бо в Херсоні Віталіна жила в гуртожитку свого колишнього вишу - неофіційно. Не була оформлена і на роботі.

Віталіна Синиця - переселенка з Херсону:

Мне сказали, мы не можем вам помочь. Потому что у вас нет прописки. Я сказала, у меня есть заведующая общежитием, которая может в электронном виде скинуть документ, студгородок может подтвердить, что я там проживала. Будет и печать. Мне сказали нет.

В Миколаєві зараз дуже багато біженців з окупованих територій, та населених пунктів, які російська армія безупинно засипає снарядами. В департаменті соцзахисту розповіли, що велика хвиля біженців в місті почалася ще з кінця лютого. Приймали людей навіть без вихідних.

Сергій Василенко - директор Департаменту соціального захисту Миколаївської міськради:

На сьогодні в Миколаєві на обліку було 20.5 тисяч переселенців. Близько 4 тисяч приїхали з інших областей. Більшість переселенців з Миколаївської області, з тих районів, де ведуться бойові дії. Або в сірій зоні.

І складностей в роботі з перселенцями чимало. Найчастіше стикаються з тим, що люди не мають документів. Клопоту додає і недоступність реєстрів. Інколи процес гальмує плутанина з новими та старими назвами населених пунктів. Буває й сучасні нововведення не спрацьовують.

Людмила Башкатова - начальниця управління соціальних виплат Інгульського району:

І процес верифікації в "Дії" дуже складно проходить. Чому? В "Дії" зареєструвалася мати з двома дітьми. Батько з цими ж дітьми. Ці заяви до нас прийшли, і ми виявляємо, що у нас ці діти вже є.

Допомогти дівчині-сироті зараз намагаються у координаційному центрі підтримки переселенців з Херсонщини. Він працює у Вінниці. Його ініціаторка Галина Лугова запевняє, постанова Кабміну передбачає надання людині статусу ВПО навіть за відсутності паспорта. Можна вокристати будь який документ, який доведе проживання. 

Людмила Лугова - т.в.о. міського голови Херсону:

Вона може скористатися військовим квитком, трудовою книжкою. Точно также можуть бути медичні документи, де зазначено, що протягом року вона проходила медогляд в такій-то мед установі Херсону.

Буде статус ВПО чи ні, але повертатися в окупований Херсон та співпрацювати з рашистами - Віталіна не хоче. Нещодавно в Миколаєві навіть знайшла роботу. Дівчина хоче залишитися і чекати звільнення рідного міста.