Вівці-переселенці: вівчар переїхав із зони бойових дій з отарою [ Редагувати ]

Вівчар переїхав із зони бойових дій та забрав з собою отару овець! Житель села Павлівка на Донеччині після приходу російських військ кілька місяців шукав, де можна безпечно осісти, доки не дістався Волині. Вже місяць часу він тримає отару у свого знайомого фермера. Як обжилися вівці-переселенці на заході країни - наші кореспонденти розкажуть.

Анатолій Альохін жене на випас овець. В отарі - понад чотири сотні голів. Худобу чоловік вивіз із Павлівки на Донеччині - з-під мінометних обстрілів.

Анатолій Альохін, вівчар із Донеччини:

У меня сто голов за один выстрел легло. Мы были на оккупированной территории, там враг, стреляли, так получилось, причем на пастбище. Я старался уходить, но таки попало.

Овець та баранів чоловік вів понад 50 кілометрів пішки на безпечнішу територію України.

Двигаемся, от войны уходим. Впереди вороночка от взрыва.

Понад місяць отара була на Дніпропетровщині, доки відчайдушний чоловік шукав місце для себе і тварин. Каже: об'їздив пів України, доки не потрапив на Волинь.

Анатолій Альохін, вівчар із Донеччини:

Так судьба закинула, ближче місця не знайшлось на Україні. Я хотел там ближе, в Днепропетровской области, просто хотелось уехать с Донецкой области. Дуже довго искал скотовоз. Нашел в Житомире скотовоз, две ходки сделали скотовозом. Вообщем, кроме долгов у меня сегодня ничего нету.

Прихисток Анатолію на Волині надав його давній знайомий фермер Василь Мельник. Він теж розводить овець, має для них приміщення неподалік Луцька, а поруч - є пасовище.

Василь Мельник, прийняв Анатолія:

Йому не було куди діватися, дзвонить… ну, шукав місце. Я кажу, приїжджай, вже якось поділимося і одним і другим. Допомагає, разом заготовляємо корма, сіно заготовляємо, обробляємо вівці, щоб нам зайти, щоб зимою було нормально.

До отари Анатолія додалися вівці місцевих, де тепер чиї, каже, складно визначити. Впоратися з таким поголів'ям на пасовища чоловікові допомагають бордер-коллі Рошен та Люся. Собаки добре знають свою роботу.

Обойди, обойди! Люся, поверни давай, обойди! Пасут практически все, даже уток, гусей, что хочешь пасут.

Анатолій розводить гісарську - м'ясну породу овець, поширену в Таджикистані. Каже: худобі важко звикнути до вологого поліського клімату.

Анатолій Альохін, вівчар із Донеччини:

Вот тут присущяя копытная гниль, потому что сырой климат. То, что не выгорает пастбище - климат такой более прохладный, чем у нас, нету жары такой. Нормально себя чувствуют. Если б не копытная гниль - тягнуло бы на красоту.

Повернутися на Донеччину й забрати отару, якщо буде безпечно, чоловік планує не раніше весни. Має розділити з фермером, який його прийняв, половину наступного приплоду.

Анатолій Альохін, вівчар із Донеччини:

Чтобы пополам сработать. Разделим поголовье, я поехал со своим поголовьем домой, человеку осталось приличное маточное или племенное поголовье. Что уже он с ним будет делать - это его личное дело.

Кілька разів Анатолій їздив додому. Його будинок частково зруйнований, понищене господарство. Втім, потроху вдасться все відновити, якщо ворог припинить обстрілювати село.