Тотальне подорожчання продуктів, дефіцит хліба і загроза голоду: які країни вже постраждали від війни росії проти України [ Редагувати ]
Тотальне подорожчання продуктів, дефіцит хліба і загроза голоду. Це - наслідки війни Росії проти України, які вже відчуває весь світ. Зернова криза, яку навмисно провокує кремль, демонструє залежність міжнародного ринку від українського експорту. Які країни постраждали найбільше? Та коли ж нарешті судна з нашим зерном вирушать із портів - відповіді у матеріалі.
Під розлогим деревом акації у віддаленому та випаленому спекою кенійському селі малюки жадібно ковтають арахісову пасту з пакетика. Місцеві отримали чергову поставку поживного продукту від ЮНІСЕФ, створеного спеціально для населення, що потерпає від недоїдання.
Аріпокіру Накуджан, мати шістьох дітей:
Ми голодні, бо нам нічого їсти. Ми їмо лише дикі ягоди. У нас немає ні худоби, ні чогось іншого. Наше життя залежить від ягід на деревах. Ми їх збираємо, готуємо і їмо разом з дітьми. Такий наш харч.
Поповнити запас енергії, вітамінів та мікроелементів допомагає диво-паста. ЮНІСЕФ щороку виробляє 49 тисяч тонн таких пакетиків і розвозить по найбідніших країнах, де поширена дитяча смертність від недоїдання. Кенія - одна з таких. Продовольчу кризу тут посилює посуха, що триває третій рік поспіль. Для місцевих дітлахів пакетик з пастою, що насичена корисними елементами, - буквально на вагу життя.
Джеймс Джарсо, координатор гуманітарної програми ЮНІСЕФ:
Якщо в нас закінчиться паста, то скоро ми будемо реєструвати дедалі більше смертей. Нещодавно в цьому регіоні ми втратили дитину. Четверо малюків потрапили до лікарні від недоїдання, один з них помер. Цей продукт рятує життя, без нього вмиратиме більше дітей.
І вартість цього продукту, кажуть у ЮНІСЕФ, зростає на очах. Через війну, що триває за тисячі кілометрів від Кенії. В організації визнають: повномасштабне вторгнення росії в Україну зробило суттєво дорожчим виробництво та закупівлю життєдайної пасти. Лише цього року - на 16 відсотків. Війна обмежила доступ до основних харчів з України: соняшникової олії, пшениці та інших зернових. І побічно вплинула на вартість основних інгредієнтів диво-пасти для африканських дітей.
А це - столиця Лівану Бейрут. Такі довжелезні черги до пекарень та супермаркетів тепер тут нова реальність. Люди годинами вистоюють на вулиці, щоб дістати хліба.
Аммар аль-Латкані, житель Бейрута:
Я чекав від п'ятої ранку. І слава Богу, отримав свою торбину хліба.
Пласкі прісні палянички випікання яких субсидіювала держава - тепер дефіцит. Адже бракує головного інгредієнта цього хліба - української пшениці. За словами ліванських експортерів, 80% зернових вони отримували з України. Тепер ланцюжок поставок обірвався. Деякі пекарні простоюють. А ціна на хліб зросла. Звісно, не лише через війну в Україні. Дефіцит поставок пшениці триває на тлі глибокої економічної кризи, що почалась у Лівані ще 2019-го.
Юссеф Брікі, житель Бейрута:
Щодня ми змушені йти з роботи, щоб дістати хліба. Ми забули про бензин та ліки. Ми забули, що треба їсти. Тепер всі думають про хліб.
Пшениця, брак якої так гостро відчувають в Лівані, а ще в Сирії та Ємені, досі не може покинути українські порти через російську окупацію. Так звана "Зернова угода" про розблокування портів, підписана тиждень тому у Стамбулі - за посередництва Туреччини та ООН - поки що не зрушила з місця жоден пришвартований корабель. За дотриманням умов договору, що має врятувати світ від глобального голоду, пильно стежать у Сполучених Штатах.
Ентоні Блінкен, державний секретар США:
Ця угода - позитивний крок уперед. Але є різниця між домовленістю на папері та на практиці. Сотні мільйонів людей по всьому світу чекають на кораблі, що мають вирушити з українських портів, навантажені мільйонами тонн пшениці та інших зернових для світових ринків. Якщо росіяни підписали цю угоду лише про людське око, без наміру її дотримуватися, то ми скоро про це дізнаємося.
Скоро - це, можливо, навіть сьогодні. За даними заступника генсека ООН з гуманітарних питань Мартіна Гріффітса, перше судно з зерном має вийти з українського порту саме в п'ятницю - в рамках підписаної в Стамбулі угоди.