Злочин росіян в Оленівці: чому терористи не пускають на місце Червоний Хрест [ Редагувати ]

Що насправді сталося в Оленівці? Чому росія не пускає Червоний Хрест на місце? І коли віддасть українській стороні наших поранених і тіла загиблих воїнів.

Воєнний злочин росіян - очевидний. І щодня з'являються нові докази вини окупантів. Останню інформацію по Оленівці зібрала Ярина Марків. Її матеріал - далі.

Подивіться на ці моторошні кадри. Там в'язні... й тут заручники. Беззбройні, закатовані, заморені голодом і... вбиті.

Сучасний рашизм - це якась вже нова нова більш ганебна версія нацизму.

Там - Освенцим. Тут - Оленівка.

Це страшна трагедія і величезний свідомого масштабу злочин росії проти людства.

Мати військовослужбовця:

Це жахіття, яке не можна не передати ні словами, це біль це страшенний біль... я плакала, кричала.

Й зараз опанувати емоції - не в змозі. Бо він був ТАМ. В Оленівці. Її 19-річний син. Наймолодший азовець-парамедик. Її захисник.

Маріанна Колос, мати полоненого військовослужбовця:

3 місяці він тримав оборону Маріуполя, був на Азовсталі 17 травня вони склали зброю і вийшли звідти героями. 17 травня він написав мені останню крайню смс, де написав: "Мамо, чекай мене, мене довго не буде на зв'язку".

Й зв'язку із сином нема досі. Пані Маріанна нічого не знає про свою дитину: як він, де він, чи живий - як і сотні українських матерів.

Маріанна Колос, мати військовополоненого:

Ми не живемо, матері, ми не спимо, ми не їмо, ми не можемо, ми благаємо всю Україну, весь світ закликаємо:  спасіть наших героїв так, як вони нас спасли!!!!

Пані Маріанна зітхає, - в списку, який опублікувало міноборони рф, немає імені її сина. Серед майже півсотні прізвищ загиблих та понад 70 - поранених. Та ці списки не перевірені українською стороною, а отже - недостовірні.

Тим часом підтверджень, що саме росія вчинила оленівський теракт - дедалі більше.

Напередодні у мережі з'явилися супутникові знімки до та після вибухів у в'язниці. На фото після чітко видно масштаби руйнувань - і це ОДНА будівля - та, в якій утримували українських військовополонених. І їх рашисти могли вбити до вибуху! Й рф ще й підготувалася: ймовірно, за 2 дні до вибуху вирила могили для бійців! Їх помітив на кадрах із супутника незалежний OSINT-дослідник Олександр Олівер і дійшов такого висновку:

Кількість можливих могил, які здаються свіжими на цих знімках, і масштаби військових злочинів є чимось більшим за збіг. Я вважаю, що військовополонені могли бути вбиті до вибуху, який пізніше був використаний як прикриття, щоб звинуватити Україну.

Дослідник визнав, що в таборах для військових бранців можуть бути вириті могили, але конкретно цей випадок свідчить про справжні наміри окупантів стратити бранців - це був заздалегідь спланований російський військовий злочин,

І ніякий не Хаймарс знищив барак в Оленівці, як про це брешуть росіяни, - переконані в Міжнародній розвідувальній спільноті InformNapalm.

Бо ж якби на колонію скинули ракету - були б пошкоджені й інші будівлі, у бараку - стіни були б розірвані, стелі - розтрощені, арматура - пошматована, а вогонь - нічого б не зруйнував. Натомість у в'язниці - не вилетіла жодна цеглинка, ліжка - не змістились із місця. І де ж вирва? Розлідувачі переконані: це була термобарична бомба, якою просто обстріляли будівлю з вікон, заблокувавши усі виходи.

Це не була ракета GMLRS. Це була термобарична зброя. Це влаштувала росія і зробила це (як завжди) некомпетентно.

Або заклали вибухівку із середини - припускає український військовий експерт Олег Жданов.

Олег Жданов, військовий експерт:

Тела целые обгоревшие и лежат на своих местах, их тоже должно было взрывной волной и должны были быть воронки. В полу в цементному полу должны были остаться воронки от фугасных снарядов. Этого ничего нет, есть только следы пожара, это говорит, что взрывчатка было вызывающие пожар и что это был не снаряд, а именно подрыв здания изнутри.

І в ЗСУ нема нічого термобаричного здатного стріляти на такі дистанції - наголосили експерти.

А щодо реакції гарантів безпеки - то ООН заявила, що готова розслідувати загибель українських військових, а Червоний Хрест - затребував доступ до місця трагедії й пообіцяв допомогти в евакуації поранених. Та росія не пустила організацію до Оленівки, а ще - не реагує на вимогу української влади забрати тіла загиблих.

Про це напередодні заявила міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.

Ірина Верещук, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій:

Як ви знаєте, омбудсмен зробив заяву щодо початку процедури повернення, ми як уповноважені, свої запити вже зробили. Однак поки що відповіді від росії немає. Ми розуміємо, що процес буде тривати, але закликаємо усю спільноту зреагувати на цей безпрецедентний злочин, зробити рішення, які зупинять росію у її тероризмі.

Потрібно кричати на весь світ, що от стався такий теракт, такий терор.

І Яна - кричить. Вона - наречена морського піхотинця. Військовополоненого. Оборонця Маріуполя, який 17 травня, разом з іншими, із Азовсталі був евакуйований у полон. Де зараз коханий - дівчина не знає: зв'язку з ним - немає. Й попри новину про масове вбивство в Оленівці - дівчина не опустила рук. Разом із рідними інших українських бранців - вимагає у світу негайної реакції:

Яна Скроцька - голова ГО "Штаб підтримки Морської піхоти України":

Ми створили петицію на підставі статті 109-ї Женевської конвенції. Інтегрувати військовополонених як здорових, так і поранених до третьої країни світу. Обрати нейтральну країну, яка буде згодна прийняти наших військовополонених. Нехай краще вони перебувають в 3-й країні світу, але ми будем впевнені, що їхнє життя будуть збережені. Що вони повернуться додому живими.

Й екстрадицію просять до Туреччини. Яка раніше вже висловлювала готовність допомогти - евакуювати морем поранених бійців із Азовсталі. Бо простого засудження варварських вчинків росії - недостатньо.

Президент України Володимир Зеленський:

Формальне юридичне визнання Росії державою-терористом, зокрема визнання від Держдепу Сполучених Штатів, потрібне не як політичний жест, а як дієвий захист вільного світу. Всі докази цього злочину окупантів будуть зібрані. Всі, хто погоджував, хто організовував, хто підривав людей, хто знав про це - всі вони будуть знайдені.

І не буде їм прощення. Бо прощати вбивць та катів можуть лише їхні жертви:

Отець Георгій Коваленко, священник ПЦУ:

Коли хтось буде робити щось проти мене, можливо, в мене вистачить сил його прощати. А от прощати злочини проти іншої людини у мене такого права немає.

Їм не вдасться уникнути а не Божого суду, ані, я сподіваюся, суду людського.