Пожежники-рятувальники отримали нагороди на Сумщині [ Редагувати ]
Бути зосередженим, не зважати на втому чи власні емоції та помічати найдрібніші деталі. Це про пожежників-рятувальників, які щодня виходять на роботу і тримають свій фронт. Рятують людей з-під завалів, гасять пожежі, розміновують території...
На Сумщині нагородили тих, хто з перших днів війни стоїть на варті служби порятунку.
До Великої Писарівки, що лише за чотири кілометри від кордону, війна увірвалася першого ж дня. Часом мешканцям здавалося, що обстріли не припиняються ніколи.
Станіслав Бречка, рятувальник:
Один момент був самий затяжний, понад 2,5 години били вони, і били хаотично. Було дуже багато дзвінків на лінію 101, якраз тоді я був підмінним диспетчером, тобто приймав ці дзвінки, і люди просили всім їм.
Для Станіслава війна розпочалася вісім років тому, після служби в армії він пішов добровольцем захищати Донбас. За кілька років одружився та змінив автомат на пожежний гідрант.
Станіслав Бречка, рятувальник:
Начали тушить пожежу, першу хату, яку и начали тушить, хвилин через 10 начався знову ж артобстріл, приблизно за два будинки прилетіло там декілька снарядів, через дві минути піднялися далі почали тушить.
Шалена кількість прильотів ворожих снарядів часто закінчувалась займанням людських осель. Було зруйновано та пошкоджено понад півсотні будинків.
Станіслав Бречка, рятувальник:
Ми виїжджали тоді двома машинами, тобто такі, що випадки, ми бачимо, що ми справляємося. Цей будинок однією машиною, тобто якби сказать, одним караулом, другий караул їхав на наступний будинок, і було трошки легше, що водночас гасилося якби дві пожежі.
Страшна сила вогню миттєво нищила все. Полум'я могло перекинутися на сусідні будинки. А якщо не спинити - зруйнувати пів селища. Це добре розуміли пожежники, буквально розриваючись між осередками вогню.
Станіслав Бречка, рятувальник:
Локалізація пройшла, ліквідація пожежі пройшла, перекидання нікуди немає, люди кажуть, хлопці їдьте тушіть там далі, ми тута будем приглядати, якщо там щось, то будем дзвонить.
Для вогнеборців зміни нерідко перетворювались на одну - тривалістю до …маленької перемоги - над пожежею.
Станіслав Бречка, рятувальник:
До такой степені, що даже метал не тоненький плавився, скручувався, те, що могли, врятувати, рятували, речі виносили, якісь прибори, техніку, книжки даже люди просили - це мої книжки - вони вже в похилому віці, виносили, в одну сторону складували, де куди там як, на другий день приїжджали, допомагали розбирати, собірать.
Станіслав днював і ночував на службі разом з іншими. Що його власний будинок також зруйнували рашисти, дізнався вже згодом.
Станіслав Бречка, рятувальник:
По моїй вулиці було два випадки, те, що дзвонили, і ми тільки проїхали мимо мого будинку, поїхали у частину, а зранку я змінився, поїхав собачку покормити, побачив, що там немає нічого…
До Великої Писарівки з Охтирки менш як півсотні кілометрів. Місто росіяни нещадно бомбардували щодня. Гатили з артилерії, закидали забороненими міжнародними угодами - вакуумними бомбами. Обстрілами знищені адміністративні будівлі, музей, офісні, торгові центри. Просто в морози перестала функціонувати ТЕЦ, зруйнована кількома бомбами. А скільки житлових будинків залишилось непридатними для життя - без дахів, вікон, дверей та цілих поверхів.
Богдан Будко, керівник 40 пожежно-рятувального поста:
Переважна кількість, які перебували у квартирах - це були літні люди, які категорично відмовлялись покидати свої домівки і через це…ну добре, що тоді основна маса не ігнорувала сигнал тривоги, і перебувала в основному в укритті, то тільки це їх уберегло, а так прилітало і по п'ятиповерхівці, дев'ятиповерхівці, влучило в цокольний поверх в п'ятиповерхівці, у верхній поверх, ми на четвертому поверсі в той момент знайшли тіло чоловіка з травмами, не сумісними з життям.
Богдан був одним з перших, хто приїздив шукати людей з-поміж завалів.
Богдан Будко, керівник 40 пожежно-рятувального поста:
Є інформація, що єсть приліт, виїжджала оперативна машина, дивились що за об'єм і буквально через три хвилини вже з'являлись рятувальники в повному складі.
Найболючішою - навіть для бувалих ДСНСців - стала робота серед руїн військової частини. Смертоносні снаряди поцілили в казарму.
Богдан Будко, керівник 40 пожежно-рятувального поста:
Ще ми до казарми навіть не доїхали, вже було видно, що там не один і не два пострадавших і загиблих буде.
Вони працювали, відсунувши страх і зневіру, з надією знайти живих. І посеред диму, пилу, вибухів Богдан раптом помітив знак.
Богдан Будко, керівник 40 пожежно-рятувального поста:
Побачив, що з-під плити перекриття, яка була вже завалена, ну сама казарма була панельної конструкції, і що якийсь шматочок землі вилітає, я відразу кинувся туди і там було тіло загиблого і разом з ним лежав поранений, придавлений плитой перекриття, і навіть не одной, а там, здається, одна плита і на ній ще одна, ну то бишь там без техніки ми б її нічим не дістали, або зайняло б це дуже багато часу, поки це розпилювали, такого плана… ми його обізначили, що він там є, опитали, болить не болить, він каже, почуває себе добре, але зажатий, фізично не може вилізти звідти і нам надійшла команда покинути будівлю, через те, що була загроза повторного удару.
Але найперші слова пораненого бійця, розповідає Богдан - були сповнені турботи про безпеку самих рятувальників.
Богдан Будко, керівник 40 пожежно-рятувального поста:
Коли ми його знайшли, там в казарме було склад, де зберігались боєприпаси, т.є БК, де вони отримували зброю, видавали, і воно коли горіло, все само собой взривалося там, міни, заряди до рпг, ну то бишь, все що там було, то ми коли його знайшли, він казав, хлопці, покиньте мене, бо ви щас на цьом підірветесь, пока воно буде горіти.
Хлопці не покинули. Залишалися поруч, аж поки не приїхала техніка.
Богдан Будко, керівник 40 пожежно-рятувального поста:
Протягом 30 хвилин під'їхав кран і підняв ці всі плити і його врятували та вже через три неділі ми тако виїжджали на чергування на полігон, то ця людина нас побачила і дякувала, що ми її не кинули. Це напевно, найприємніше коли тобі вдається виконати свої обов'язки в повному обсязі, це основна задача при виїздах на такого роду події.