Окупанти випустили по Нікополю зо два десятки ракет [ Редагувати ]

Нікополь під масованим обстрілом. Вночі окупанти випустили по місту зо два десятки ракет. Постраждали троє людей. Пошкоджено 11 багатоповерхівок та сорок приватних будинків.

Саме місто межує з тимчасово окупованим Енергодаром. Розділяє їх лише Дніпро. Тож загарбники чи не щоночі гатять по мирному населенню. Олена Мендалюк бачила наслідки.

Ніч стає білим днем, все навколо освітлюють російські снаряди.

Кирило, житель Нікополя:

Передать эмоции. Открываешь дверь, смотришь, должно быть темно, а там светло. Голову поднимаешь, а там сыпится очень много звездочек таких. Не очено приятно. Зразу забежали под стены.

Жителі Нікополя щоночі сплять під звуки вибухів, якщо це правда можна назвати сном.

Это зал, вот каминная наша часть для отдыха, это была детская, если бы на то время были дети.. Детей тут слава Богу не было.

Олена проводить нас до будинку. Після прямого влучання реактивного снаряда тут більше немає даху, вікон та дверей. Вціліли тільки стіни і то не усі. Життя всієї родини врятувало, те що вони на ніч спустилися до підвалу. Тут поряд із консервацією облаштували собі спальні місця.

Олена, жителька Нікополя:

Даже интернет провели, ну а чем-то заниматся надо. Нарды, интернет, шашки, чай. Кто как, дети тут, дети тут. Тут человечек нам не безразличен, родители тут, ну покотом. Кому надо убежище, те и спали тут.

Після прильоту - у будинку немає ані світла, ані води чи газу. Ще один снаряд знищив усі комунікації.

Второй сюда, а еще один вон там возле велосипеда. Вот туда попал, это фосфор. Это он горел пока, его ж нельзя ни погасить, ничего.

У дворі родини кипить робота. Сусіди та волонтери допомагають постраждалим розібрати завали та врятувати те, що вціліло. А вся сім'я тепер не лише ночуватиме у підвалі, а й житиме. Їхати поки нікуди не збирається.

Олена, жителька Нікополя:

Так дом, животные и вообще, кому ми где нужны. По большому счету. Дом есть дом.

Просто неба живе тепер і Михайло. Російський снаряд зніс частину даху, вибуховою хвилею повибивало скло у всіх вікнах, а по стінах пішли тріщини.

Михайло, житель Нікополя:

Услышал грады и сразу тикать, присел вот тут. Увидел, что тут более-менее безопасное место. Услышал мощный хлопок, загорелась крыша, пошел пожар.

Понад 300 будинків російська армія вже зруйнувала у Нікополі. Тут живуть прості мирні люди. Та разом зі зруйнованими та посіченими стінами - окупанти зруйнували й життя людей, говорить пані Лариса.

Стояла стенка, мойка, ну а сейчас его нет.

Жінка показує нам на що перетворили її домівку росіяни, але давати інтерв'ю не хоче, бо каже боляче.

Ошметки и вот они, и вот. Вы видите? Спасибо "русскому миру".

Євген Євтушенко, начальник Нікопольської районної військової адміністрації:

Це реально терор мирного населення. Це не враження об'єктів військової інфраструктури. Це від безсилля. Від неможливості … ось ви зараз чуєте, як працюють збройні сили.

Окупанти застосовують до мирного міста Нікополь стратегію "випаленої землі", говорить начальник військової адміністрації. Російська армія систематично щоночі просто стирає з лиця землі десятки будинків.

Євген Євтушенко, начальник Нікопольської районної військової адміністрації:

Від безсилля, від того, що вони не можуть зайти на цю землю і приєднати її до своїх там республік. Вони вдаються до тактики "випаленої землі". Фактично знищуючи мирне місто, яке жодним чином їх не зачіпало. П'ять місяців звідси не було ніяких обстрілів. Не було жодної провокації на той бік.

Через постійні обстріли фугасними, запальними снарядами майже половина жителів вже виїхали з Нікополя. Ті ж хто залишається - рук не покладають. Цеглинка за цеглинкою відбудовують те, що зруйнували окупанти.