Що буде з ІТ індустрією після перемоги [ Редагувати ]

За пів року підступного повномасштабного вторгнення росії Україну покинуло близько 57000 ІТ спеціалістів, тобто близько 20% всіх ІТ спеціалістів. І третина з тих, хто виїхав закордон – чоловіки призовного віку. І поки це все ще не означає, що ці люди перестали бути частиною ІТ індустрії, зовсім скоро ситуація може змінитися у ще гіршу сторону.

Розмови про виїзд ІТ спеціалістів

Нагадаємо, що починаючи з березня, у владі активно ведуть розмови про те, щоб дати дозвіл ІТ спеціалістам виїжджати закордон. Версії починалися від тимчасового виїзду для окремих фахівців до дозволу виїжджати тим чоловікам, у яких є “контракти із замовниками з інших країн терміном на 1 рік і більше на надання ІТ-послуг” (тобто більшості ІТ фахівців без будь-яких обмежень).

З самого початку обговорення додаткового привілею для фахівців зі сфери ІТ таку ідею у суспільстві сприйняли неоднозначно. Адже створювати «окрему касту» людей, яким дозволяти виїзд за кордон у той час, як в країні війна і потрібна будь-яка допомога та підтримка, – несправедливо. В першу чергу стосовно всіх інших фахівців, у яких не залишиться варіантів, а також стосовно тих 7000 ІТ спеціалістів, які свідомо взяли до рук зброю та пішли захищати всіх інших. Тож поки ІТ компанії всіма правдами та неправдами намагаються врятувати свої наддоходи та «бідних» ІТ спеціалістів, які так сильно страждають від війни, експерти та громадянське суспільство неодноразово вказували на небезпеку наслідків прийняття такого закону.

Варто відзначити, що закон все ще не прийнятий, хоча був поданий до парламенту ще на початку липня і був відправлений на доопрацювання через зауваження щодо його змісту. Нещодавно депутат України Дмитро Кисилевський прокоментував ситуацію навколо можливого дозволу на своїй сторінці у Facebook у відповідь на коментар підписника.  

Внутрішня кухня Верховної Ради під час війни

У коментарі прямо вказано, що правила виїзду чоловіків закордон під час війни – це питання виключно до Генерального штабу. Тобто вплив народних обранців на ситуацію насправді незначний. Допоки не буде політичної волі вищого військового керівництва країни – ні ІТ фахівцям, ні чоловікам інших професій не буде "пільг".

Ба більше, у словах депутата можна побачити натяк на те, що закон у тому вигляді, у якому він є, все-таки не буде прийнятий. З його слів, будь-який "слуга народу" має право зареєструвати будь-який закон. Проте це далеко не означає, що закон насправді розглядатимуть. Можна зробити висновок, що історія з дозволом на виїзд ІТ спеціалістів, яка продовжується ще з березня, можливо так і не прийде до логічного завершення, а насправді була способом для створення шуму та піару. Але незалежно від ініціатора та цільової аудиторії, поки що виглядає так, що ігри популістів не вдаються, а здоровий глузд та розсудливість виявляються сильнішими за амбіції окремої категорії людей.

Кому потрібний виїзд закордон

На думку депутата, ІТ спеціалістам потрібен виїзд закордон, хоча б короткочасний. Проте абсолютно правильно зазначено, що для експорту послуг та продукції така можливість потрібна не лише айтівцям.

Особливістю роботи ІТ фахівців є можливість працювати звідки завгодно. Тобто фізична присутність не обов’язкова. Чого не сказати про багато інших професій. Та і продавати закордон потрібно не лише ІТ послуги, а й продукцію аграрної, видобувної, машинобудівної, деревообробної, металургійної та хімічної галузей. Ці галузі значно сильніше постраждали від військових дій та потребують нових договорів, нових можливостей для розвитку бізнесу та компенсації втрачених можливостей.

А ось ІТ фахівцям, вся робота яких відбувається онлайн, можливість для виїзду потрібна в останню чергу. Та і як показала практика, українська ІТ індустрія, попри війну, змогла зберегти темпи росту, а більшість компаній очікують на зростання протягом цього року. Тобто якраз для ІТ галузі критичної необхідності для виїзду спеціалістів закордон не існує.

Найбільш привілейовані спеціалісти в Україні

Серед всього іншого народний обранець зауважує, що ІТ спеціалісти – категорія населення з найбільшою кількістю економічних привілеїв в Україні. І з цим важко посперечатися. ІТ ФОПи сплачують лише 5% податку замість стандартних 20%, які сплачують офіційно оформлені наймані співробітники, та отримують винагороду в валюті.

І хоча немає значення, звідки працюватиме ІТ спеціаліст, допоки він сплачуватиме податки в бюджет України, запитання виїзду залишається болючим. Болючішим з кожним днем війни. Адже все більше айтівців будуть готові покинути країну. А при переведенні своїх співробітників в офіси закордоном, роботодавці легалізують їх там. Це передбачає оформлення місцевих аналогів ФОП чи оформлення українських переселенців як співробітників місцевих компаній, а відповідно, зміну податкового резидентства та сплату європейських податків до бюджетів інших країн. А тут вже включається аналог закону збереження енергії (у нашому випадку збереження доходів бюджету) – якщо в умовній Чехії зростають обсяги податків від українців, то в Україні обсяги доходів до бюджету зменшуються.

Вплив ІТ спеціалістів на економіку країни

На думку «слуги народу», своїми витратами ІТ фахівці створюють попит на продукти та товари в країні. І було б добре, якби зароблені гроші витрачалися в Україні (що виключається за умови, що ІТ фахівці проживатимуть закордоном). Проте він вважає, що виносити цю тему на обговорення наразі недоцільно, адже першочергове завдання – збереження України. І дуже шкода, якщо вся українська влада так вважає. На жаль, у нас багато людей все ще живе за принципом "гасимо пожежу там, де вона виникає". Проте не так багато політиків, бізнесменів чи громадських активістів думають про довгострокову перспективу.

Вже зараз ІТ компанії очікують, що після завершення війни ще приблизно четвертина айтівців виїде закордон. І компанії починають готувати для них офіси в європейських країнах. Таким чином імовірність, що в Україні залишиться значна частка ІТ спеціалістів по завершенню війни – марна надія, якщо не відбудеться ніяких якісних змін. Навіть у найоптимістичнішому сценарії країну покине щонайменше 6% айтівців, а в гірших ситуаціях українське ІТ може втратити до 40% фахівців галузі. А значить і говорити про збереження ІТ індустрії в Україні після війни вже не буде з ким.

Тому питання збереження української ІТ індустрії потрібно обговорювати зараз, допоки ще не всі ІТ фахівці залишили країну. Саме зараз необхідно думати, як далі буде розвиватися галузь, як стимулювати українських спеціалістів розвивати ІТ продукти, як робити український ринок більш привабливим для нових клієнтів після перемоги, як забезпечувати необхідну якість ІТ послуг (адже якість – це той фактор, який значно відрізняє Україну на тлі інших країн, де процвітає ІТ аутсорсинг). А поки українці мовчать про майбутнє ІТ індустрії в країні, ІТ компанії продовжують активно перевозити своїх спеціалістів закордон. Як їм це вдається – це вже запитання до прикордонників, СБУ та інших правоохоронних органів. Благо, СБУ працює, і нещодавно накрили чергові декілька шляхів незаконного виїзду чоловіків призовного віку закордон.

Проте питання про обличчя української ІТ індустрії по завершенню війни залишається відкритим. Не факт, що нестачу досвідчених та кваліфікованих спеціалістів вдасться компенсувати "молодою кров’ю" після кількамісячних ІТ курсів. Тому варто думати про майбутнє вже сьогодні.