Самчиківський розпис: як охороняють та розвивають стародавні традиції? [ Редагувати ]

Фантастичні орнаменти, казкові птахи, гончарство та писанкарство - це сюжети самчиківського розпису, який відродили та розвивають на Хмельниччині. Там працює єдина в Україні дитяча школа, де навчають давнього мистецтва. Адже "Традиції декоративного розпису села Самчики" є частиною Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Про символіку та секрети самчиків - далі у сюжеті з нашого циклу про те, чим пишається Україна.

Нашому маєтку 300 років. Ось ця вся ліпнина, природа, архітектура - це поєднання синтезу та природи.

У мальовничому місці розташований унікальний історико-культурний заповідник. Він зветься, як і село - Самчики.

Богдан Пажимський, директор Державного історико-культурного заповідника "Самчики":

Єдиний в Україні китайський будинок, в палаці збереглась японська кімната, єдина, збережена в Україні. А також, французький регулярний стиль парку, який одночасно поєднаний з англійським.

Саме у Китайському будиночку Палаца створили перший в Україні Музей Самчиківського розпису. Цей старовинний вид декоративно-ужиткового мистецтва у 50-ті роки віднайшов і почав відроджувати перший директор заповідника.

Олександр Пажимський, заслужений майстер народної творчості України:

В районі півночі, це Северини село, я побачив розпис хати, про який говорила Олена Пчілка. Розпис хати, потім скриню ми знайшли. Подібний розпис. І ми почали їх відроджувати.

Свої роботи самчиківські майстри наповнювали сюжетами із зображенням свійських тварин, квітів і птахів. Основні кольори - жовтий, зелений, чорний і синій.

Олександр Пажимський, заслужений майстер народної творчості України:

Тут крупний малюнок. В Петраківки такого немає. І тут можна малювати як коври. І особливо, такий вот елемент - зубчики, який показує об'єм роботи, світло-тіні.

Саме у Самчиках відкрили художню школу. Тут самчиківку опанували понад дві сотні учнів.

Трошки менше водички. Давай, допоможу, щоб не розтікалася.

За п'ять років навчання Лана Мельник створила десятки робіт з самчиківського розпису.

Лана Мельник, випускниця:

На цій картині зображена диво-птаха. Тут - квіточка і пташечка сидить і їсть ягідки. Квіточка в горщику стоїть. Саме частіше я використовую елементи зубчиків, хвильок і такі різні цвіточки.

Жодна робота не схожа на попередню.

Геннадій Раковський, заслужений майстер народної творчості України:

Роботи цікаві, колоритні. Жодна робота не повторюється. В кожній роботі присутній сюжет. Так само, ось робота присвячена коханню, вірності, любові, злагоді.

Викладач школи Сергій Касьянов опанував самчиківку у 40 років. Відтоді малювати не припиняє.

Сергій Касьянов, викладач Самчиківської дитячої художньої школи:

Я пишаюсь тим, бо це не кожному дано. Я тоже не знав до 40 років, що я можу це робити. А потом взнав, що, оказується, можу.

Роботи художників-самчиківців відомі й за кордоном.

Ольга Полупан, директорка Самчиківської дитячої художньої школи:

За межами країни так саме проводяться курси і наші картини і в Польщі, і в Америці. І мої, і інших майстрів.

Неповторним майстри зробили й рідне село. Тут самчиківським розписом прикрашені паркани та зупинки, школа і будинки.

Валентина Антощук, жителька села Самчики:

Дивуються, приїжджають і фотографуються тут. Розпитують чи ми самі розписали паркан і біля входу до оселі. І я їм всьо розповідаю.

"Традиція декоративного розпису села Самчики" стала частиною Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Адже, запевняють майстри, самчиківка - один з генетичних кодів нації.