Знайти роботу: як українці пристосовуються до нових воєнних реалій? [ Редагувати ]

Знайти роботу! В умовах війни - завдання не з легких. Адже за пів року повномасштабного протистояння джерело доходів втратили сотні тисяч людей по всій країні. Через ворожі обстріли багатьом довелося закривати бізнес, звільняти працівників, виїжджати з рідних міст. Лише на Буковину втекли від війни 90 тисяч вимушених переселенців! Хтось поїхав далі, за кордон, хтось залишився. Понад дві тисячі людей з інших регіонів звернулися до обласного центру зайнятості. А от скільком дійсно вдалося знайти роботу - розповість Ольга Лучек.

За плечима 40 років роботи, а тепер доводиться все починати з чистого аркуша в іншому місті. Микола у рідному Харкові ремонтував побутову техніку. Коли ворог почав нещадно обстрілювати житлові квартали, з дружиною та донькою переїхав до Чернівців. Спочатку мешкали у гуртожитку, згодом стали винаймати житло. Аби мати змогу платити за оренду, працюють тут - у пральні.

Микола, переселенець із Харкова:

Я вже привик тут, 40 людей прийми, постірай, переклади, висуши та віддай. І ще збери все до кучі і не попутай одні речі з другими. І витрусити фільтри, зараз вже привик, привик до кількості й до особливості людей. Краще лишній раз помовчати, люди на нервах, люди втратили своє житло.

Дружина Миколи приймає одяг для прання. Каже, постійно треба бути уважною - сортувати речі за кольорами й типами тканин. А головне - не переплутати, де чий одяг. І хоча майже весь заробіток Ірина й Микола витрачають на сплату за оренду житла, все одно радіють тому, що є хоча б якийсь заробіток.

Ірина, переселенка з Харкова:

Пішли в центр зайнятості й професійно команда сработала, так що ми от тут працюємо. Ну зарплата і трохи пенсії якось… маловато, бо ми знімаємо щас житло, попереду ще опалювальний сезон, буде ще важко. - Тому й пішли на роботу? - Тому й пішли, щоб виживати.

Ілона - студентка. Тут, у пральні, вона заробляє кошти на те, щоб одного дня повернутися додому. Дівчина родом із міста Бахмута на Донеччині, який зараз нещадно обстрілює російська армія.

Ілона, переселенка з Донецької обл.:

Четвертий місяць я працюю у пральній для вимушених переселенців, умови праці хороші, можна поєднувати з іншим життям, своїми справами та й з навчанням. Взагалі зараз робота дуже потрібна, дуже мало вакансій, треба якісь гроші накопичити для повернення додому, надіюсь, що скорішого і в принципі робота відволікає від війни.

Ця пральня обслуговує виключно переселенців. І працевлаштували тут теж людей, які втекли від війни з прифронтових регіонів. Усіх співробітників знайшли через Центр зайнятості.

Микола Гушул, заступник директора КП "Дирекція з обслуговування майна спільної власності територіальних громад":

Вони підшукали нам цих працівників, компенсацію зарплати ми отримали за кожного працівника за два місяці.

В обласному Центрі зайнятості кажуть - працевлаштувати переселенців зараз надзвичайно складно. З понад двох тисяч осіб, які до них звернулися, роботу знайшли не більш як для трьохсот п'ятдесяти.

Любов Кожолянко, директорка Чернівецького обласного центру зайнятості:

Звичайно, нашу базу вакансій ми б хотіли розширити, але поки що ми обмежені нашими роботодавцями, які не дуже, ну їх можна зрозуміти, тому що бізнес зараз теж в дуже скрутному становищі знаходиться, війна торкнулася всіх, вакансій поменшало в нашій базі втричі.

Ринок праці суттєво збіднів, підкреслюють у центрі зайнятості. Найбільш реально знайти роботу на Буковині - у медичній сфері, на комунальних та виробничих підприємствах.