До списку культурної нематеріальної спадщини України додалася різдвяна звізда з села Мацьковичі [ Редагувати ]

Символ добрих новин. До списку культурної нематеріальної спадщини України додався ще один пункт. Різдвяну звізду з села Мацьковичі, тепер це Польща, визнано українським надбанням. Зазвичай такі прикраси можна побачити лише раз на рік, під час зимового фестивалю у Львові. Втім готуватися до свята майстри-звіздарі починають з літа. Христина Гашенко бачила, як це відбувається. І розповість, які саме добрі новини для нас символізує Різдвяна звізда цьогоріч.

Дерев'яні, з паперу, металу чи тканини. Одно-, дво- і триметрові символи Різдва сотні звіздарів несуть центром Львова. Раз на рік - узимку - сюди приїжджають майстри з різних регіонів країни, аби представити свою, унікальну роботу.

Чимало звіздарів - учні Богдана Новака, майстра цього ремесла.

Не думав, не гадав, що серед літа "Інтер" буде про звіздарство знімати.

З Богданом ми зустрічаємося в нього вдома, у місті Дубляни - це справжній звіздарський край.

Виготовляєте тут звізди? - Саме тут. З дитинства. З 45-го року то звіздарське помешкання. - Скільки тут зробили звізд? - А хто рахував? Хто думав, хто гадав, що наша Мацьковичка звізда в нематеріальну спадщину попаде.

Мацьковичі - сьогодні це село у Польщі, де ще сто років тому жило чимало українців. Серед них - і родина Богдана. Після переселення у Дубляни його рідні стали виготовляти звізди. Цією справою чоловік займається вже 70 років!

Невеличке приміщення під накриттям. Одразу видно, що це майстерня - тут чимало приладдя й підручних засобів, які Богдан використовує в роботі.

Поруч, на галявині - невеличка посудина з кип'ятком. Її майстер використовує, аби створити основу для зірок - дерев'яне кільце.

Бачите, посудина подовгаста для економії води, круглої не беремо, бачите, о!

А далі - лише математика. Точні розрахунки - запорука успішної роботи, каже Богдан.

Богдан Новак, майстер-звіздар:

Беремо решето, ділимо на рівні 8 частин. Поділили. Знову математика. І попалюємо решето отвори, платінками збиваємо. Змонтувавши центральну частину звізди, центр, приступаєм до виготовлення ріжків.

На створення однієї різдвяної зірки Богдан витрачає від кількох днів до кількох тижнів! Усе залежить від матеріалу, з якого буде виріб.

Можна навіть із торта, з коробки торта виготовляти.

Після Різдва українці бережуть звізди у своїх домівках, раніше окрасу вертепу після свят - розбивали.

Богдан Новак, майстер-звіздар:

….розбивали звізду, щоб дух звіздарський розходився по селі, а котра дівчина чи парубок вхватили ріжок, чи якийсь елемент, то це була прикмета, що вона цього року заміж вийде.

Звіздар часто проводить майстер-класи для дітей. Згадує, як любителів української культури, навчав якось у Криму.

Богдан Новак, майстер-звіздар:

Я коли вчу майстерським навикам діточок, то кажу - ану, промовляйте, кажу, тешу-тешу патички, до різдвяної звізди, цвяшки-бляшки і решета, колядуймо хлопці та дівчата на різдвяні свята. І так вимовляю в Сімферополі, і на другий день приходять діточки - дідусь, коляду диктуй. Яку? - А тешу-тешу патички. Вони рахували, що то була коляда…

Тоді у Сімферополі вдалося організувати неабиякий фестиваль української різдвяної зірки, розповідає Богдан. Вулицями міста пройшлися десятки звіздарів!

Це, якраз учні цієї школи. А це вже хода 8 січня 2011, хода вулицями Сімферополя.

Те, що про зимову прикрасу заговорили літом - добрий знак, переконаний звіздар.

Богдан Новак, майстер-звіздар:

Чудо, кажуть, що серед літа заговорили про звізди. А звізда - дороговказ в життю. І щоб та звізда нас привела до перемоги!

Нову різдвяну зірку майстер от-от закінчить. А далі - чи не найцікавіше! Дерев'яний виріб треба прикрасити.

Христина Гашенко, кореспондентка:

Звізди прикрашають на будь-який смак. Наприклад, ось цю можна обгорнути тканиною і дерев'яна красуня буде у патріотичному стилі.