Черкаські археологи взялися за розкопки в одному з найстаріших районів міста: що вже знайшли [ Редагувати ]

Жити повноцінним життям і працювати там, де це можливо. Робити свою справу, на своєму фронті. Так вирішили черкаські археологи і взялися за розкопки в одному з найстаріших районів міста на Черкаському Подолі. Більшу його частину затопило, коли створювали Кременчуцьке водосховище. І розкопки там ведуть уперше. Що цікавого вже знайшли - знає Ірина Васюра.

Так - обережно і шанобливо - науковці очищують від землі свої знахідки. Сьогодні це скелет дорослого чоловіка, який жив на цій території, вірогідно, у 18 столітті. Поховання типове саме для того часу.

Грубо кажучи, козацького часу, вони здійснені за християнським звичаєм, витягнуті на спині, головою на захід.

Це вже восьме поховання, яке знайшли під час цієї експедиції на Черкаському Подолі. Роботу тут археологи називають унікальною, адже дізнатись про те, що століттями приховувала ця земля, змогли лише тепер.

Дмитро Куштан, керівник Черкаської експедиції Інституту археології НАН України:

До цього масштабних археологічних досліджень на території Черкаського Подолу не проводилось, в основному копали на території верхніх міст. Найраніші матеріали відносяться до 15 століття, це окремі фрагменти кераміки і бачимо, шо Подол був густозаселений вже в 17-18 столітті.

Науковці знають, що наприкінці 17 століття тут була церква Святої трійці і цей цвинтар, імовірно, був на її території. Та знаходять тут не лише могили.

Залишки давніх осель та різні побутові дрібниці - усе це знаходять на території розкопок. Таке різноманіття має пояснення.

Ярослав Кузьменко, студент-археолог:

Цілком імовірно, що коли цю піч доберу, далі під нею буде ще поховання, але ж що цікаво, що поховання, що річ належить до того ж періоду, це 18 століття, але, мабуть, що самі поховання ідуть до початку 18 століття. Могили затерлися, могло забутися і побудували будинки.

Усі знайдені експонати згодом передадуть до Черкаського археологічного музею. Тут і монети, і посуд, і залишки традиційних для цього регіону кахлів з геометрично-рослинним орнаментом.

Усі знахідки надзвичайно цінні для науковців, адже вони шукають інформацію, а не лише експонати для музеїв. Неймовірно цікавить їх історія черкаського Подолу - одного із найстаріших районів міста, що був затоплений під час створення водосховища. Саме тут був головний майдан і ринок. І ці розкопки, кажуть археологи, зможуть більше розповісти про колишнє життя на території тепер уже сучасного міста.

Михайло Сиволап, керівник Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини:

Археологи - це значною мірою криміналісти, тільки ми приходимо на місце події через сотні і тисячі років, через те для нас важливий не тільки кожен предмет, а навіть прошарки тліну, річ не збереглась, але тлін може про неї розповісти.

На дослідження території археологи мають менше двох місяців. Адже потім місцевий забудовник, який на вимогу громади і спонсорував розкопки, почне зводити тут житловий комплекс.