Війна з книжками: як рашисти намагались знищити українську культуру у Балаклії та Ізюмі? [ Редагувати ]
Ізюм та Балаклія на Харківщині - в цих українських містах, окупанти планували залишитися надовго. Придушували спротив українців, рівняли із землею інфраструктуру. З особливою ненавистю - вели війну з українськими книжками, вивісками та старовинними пам'ятками.
В будинках культури та музичних школах - рашисти обладнали свої казарми, шпиталі й навіть катівні. З бібліотек позабирали українську літературу, а на деяких виданнях зверху назви українською позаклеювали російським перекладом. Як усе це повертають до життя - подивіться.
У Балаклійській районній бібліотеці - в кутку складені стоси книжок. Це все - українська література, яку рашисти відібрали й хотіли вилучати з читальні.
Ольга Шевець, бібліотекар:
Вся наша українська історія, вся наша література, також зарубіжна - все, що було видано на українській мові. Все. Всі книжки про голодомор і український правопис. Все! А це наша історична серія, українська. Це серія - шевченківські лауреати, які українські письменники, які були нагороджені премією ім. Шевченка. Не тільки це, і голодомор, і війна, і Майдан. Даже вот пожалуйста. Історія ментальності європейців. Той же Черчилль, який виданий зараз українською мовою, теж вони його відклали для списання.
Натомість росіяни виставили цілу полицю "бульварних романів" російською. А ще - заклеювали українські написи на обкладинках російськими наліпками.
Ось дивіться "ты и я начинается семья", (відриває наліпки) Ти і я починається, родина, мабуть - сім'я. Мне нравится готовить. Знімаємо. (відриває) Мені подобається готувати. Подарите себе красоту. (зриває) Подаруй собі красу.
Тут же - зібрані з усієї Балаклії портрети Шевченка та діячів української культури. Їх позносили зі шкіл.
Оксана Бондар, секретар Балаклійської міської ради:
Ну щоб знищити! Знищити все українське. Щоб нічого не залишилося і сліду. І вони планували це все спалити, знищити.
У музичній школі в Балаклії - рашисти розмістили свій шпиталь.
Я тут ридала в перший день, я просто стояла ридала. Наш храм мистецтв, ну просто зробили з нього сміття отаке! Ну просто!
Працівники декілька днів виносили сміття й лагодили меблі. Недорахувалися скрипок та гітар.
Олена Лимарова, в.о. директорки Балаклійської музичної школи:
Мене не пускали сюди. Це дуже страшно, коли стоять вояки й вони дивляться на мене і кажуть "нєт". Нет, мы вас не пустим. Тут був госпіталь. Я зайшла, тут все - бінти, кров, якісь тряпки, якесь отаке залишилось. І це все з нашими інструментами, з нашими столами, стільцями, шкафами. Все розібрано, це було…
У місцевому краєзнавчому музеї - через прильоти залило перший поверх. Подекуди пробиті дахи. Всі постраждали від обстрілів заклади культури треба негайно готувати до зими.
Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України:
Ми будемо формувати зараз списки нагальних потреб зимою, наприклад в музеї протікає дах, тому що потрібно відремонтувати дах, будемо направляти кошти ЮНЕСКО для того, щоб закрити та підготуватися до зими, але в цілому враження сумні, після відвідин бібліотеки бачив спаковані книжки українською мовою, розставлені російські, то це фактично найяскравіше свідчення того, що намагалися зробити росіяни з українським містом.
А от від відвідин Ізюму - враження більш тяжкі. "Дайте світу шанс" - ще й досі такий напис височіє на фасаді будівлі із зображенням портрета Джона Леннона. Та шансу тут - не дали багатьом. Навіть стародавній історії, яка пережила декілька століть. На горі Крем'янець - рашистський снаряд розбив одну з половецьких кам'яних баб.
Їх було 9, лишилося 8.
В Ізюмі пошкоджено будівлі майже всіх закладів культури. Підходи до Ізюмської художньої школи окупанти закрили колючим дротом. А ось такий вигляд має танцювальний зал в палаці молоді та підлітків "Залізничник". Рашисти там облаштували казарму. На верхніх поверхах - у них були вогневі укріплення, а у підвалі - катівня. В краєзнавчому музеї більш цінні експонати співробітники встигли сховати.
Ірина Ярмоленко, екскурсовод Ізюмського краєзнавчого музею:
А те що залишилося після бомбардування, після всіх цих обстрілів стеля впала, воно все було перемішане з глиною, з непотребом. І все це ми витягали потім. Відчищали й складали знову в фонди.
Фонди ще треба інвентаризувати. Та вже зрозуміло, рашисти вкрали шаблі, колекцію банкнот та самоварів. Зараз музей треба охороняти й консервувати на зиму. Впродовж наступних тижнів тут мають розпочати відновлювальні роботи. Щоб зима не знищила те, що вціліло після рашистів.