Росіяни зосередили свої сили на східному фронті [ Редагувати ]

Росіяни зосередили свої сили на східному фронті. Утримати Донбас - для них зараз ідея фікс. Але досягнути успіхів ворогові не вдається, тож загарбники вирішили анексувати окуповані українські території. Вже два дні як проводять там свої "псевдореферендуми".

Співробітникам СБУ вдалося перехопили розмову окупантів. Телефоном спілкувалися мешканці тимчасово захоплених територій, у яких є рідні серед "керівництва ЛДНР". І з'ясувалося, що результати цього волевиявлення - підготували заздалегідь. І тепер росіянам показують потрібну картинку. Більше про оперативну ситуацію на Луганщині та Донеччині розкаже Євген Соломін.

Вечір в окупованому Старобільську. До таких картин місцеві, вочевидь, уже звикли. Рашисти гатять в бік українських військ. Судячи з відео - не зовсім вдало…

У пабліках люди повідомляють про рух техніки й живої сили противника у бік Сватового. Саме там ворог будує лінію оборони. Але чи вдасться? Мало не щодня у цьому та інших районах українські захисники відправляють на той світ склади із боєкомплектами та самих окупантів. Мобілізація на окупованих територіях триває. Паралельно із псевдореферендумами. Дільниці на вулицях, просто неба. У складі пересувних виборчих комісій, які ходять під'їздами та будинками для голосування - обов'язковий елемент - амбал зі зброєю.

У росіян відсутні списки населення, яке залишилося в окупованих містах, проте вже є явка у 45%.

Луганська обласна державна адміністрація:

За всім цим на всю Луганщину спостерігають лише п'ять осіб, які отримали акредитацію міжнародних. Зокрема, з білорусі та Камеруну. Місцеві чи дійсно звідкілясь приїхали - не так важливо, але й вони не здогадуються, скільки населення насправді залишилося в регіоні.

А це референдум для полонених в Оленівці. Тих, хто народився на Донеччині й захищає Україну - ворог змушує голосувати за приєднання до росії. Як, власне, і мирних мешканців, що залишилися на окупованих територіях.

Павло Кириленко, голова Донецької обласної військової адміністрації:

Голосування під дулами автоматів - це ознака слабкості й страху! Росіяни бояться. І правильно роблять! Все окуповане - відвоюємо, всі, хто сьогодні вийшов на акції, повернуться у свої рідні міста української Донеччини.

На лінії фронту противник теж казиться.

Олександр Штупун, речник Генерального штабу Збройних сил України:

Обстрілюють позиції наших військ вздовж лінії зіткнення, ведуть повітряну розвідку, намагаються відновити втрачені позиції на окремих напрямках.

Ворог продовжує гатити з танків, мінометів та ствольної артилерії. Напередодні удари зафіксували на Краматорському й Бахмутському напрямках, також в Авдіївці, Водяному та Мар'їнці. Загинуло дві людини. Вісім - поранені. Рашисти намагалися наступати, але марно.

Олександр Штупун, речник Генерального штабу Збройних сил України:

За добу підрозділи Сил оборони України відбили ворожі атаки в районах населених пунктів Соледар, Виїмка, Курдюмівка, Зайцеве, Новомихайлівка та Первомайське.

Ось так після рашистської навали виглядає Яцьківка.

Правоохоронці продовжують евакуацію мешканців з гарячих точок. Нещодавно із села, що перебуває під ворожими обстрілами, допомогли виїхати підлітку.

Яна Осетрова, старший інспектор з комунікації Покровського районного управління поліції:

Багато руйнувань, відсутність світла, вода, газ, мобільний зв'язок… Життя в селі стало нестерпним, щоб вижити. Хлопцю разом із рідними доводилося ховатися в підвалі. Багато виїхали. Але мати хлопчика не наважувалася на евакуацію.

То ж юнак вирішив виїжджати сам.

Я не успел доучиться 10 класс, не получилось поступить в училище… Сначала мы так серьезно к этому не отнеслись, потому что было слышно сначала где-то в далеке, там. …потом начало чувствоваться намного сильнее. Начались прилеты, разбило 2 хаты…

Оформити документи допомогли ювенальні поліцейські. Нині хлопець у безпечнішому регіоні. Йому облаштували побут та допомогли із навчанням. Евакуювали до родичів і молодшу сестричку.

Евакуйовувати дітей закликають і інших мешканців Донеччини, які досі не наважилися на цей крок.

Я бы сказал, чтобы они не терпели этого всего. Выезжали, брали своих родителей, уговаривали, если они не хотят. И выезжали. Чтобы не терпели и не смотрели, что будет дальше.